• Головна
  • Дослідження: дотримання прав і гарантій затриманих осіб в Україні
15:30, 13 жовтня 2015 р.

Дослідження: дотримання прав і гарантій затриманих осіб в Україні

Лише 1% осіб в Україні дізнається про свої права на місці затримання. Тільки 6% затриманих з явними ознаками поганого стану здоров’я, включаючи побиття, отримують медичну допомогу. У 100% випадків правоохоронці не зазначають у протоколах правильні дані про місце, дату та час фактичного затримання. Такими є дані дослідження «Права людини за зачиненими дверима», присвяченого дотриманню прав на мовчання, інформацію, медичну допомогу, адвоката і переклад.

У ньому – майже сотня інтерв’ю з правоохоронцями, захисниками та затриманими особами, 827 годин безпосередніх спостережень за щоденною роботою працівників органів та адвокатів, проведені дослідниками у Закарпатській, Дніпропетровській, Одеській, Хмельницькій областях та Києві.

Дослідницька група вивчала, що насправді відбувається за зачиненими дверима – після затримання особи, у час, коли ризики порушення прав і свобод людини є найвищими. Як свідчать дані дослідження, значні позитивні зміни у законодавстві майже не призвели до зміни практики роботи правоохоронних органів. Часто їх діяльність на етапі затримання особи і далі базується на минулих традиціях. «Традиціях, що своїм корінням сягає сталінської доби», - додав під час дискусії Кальман Міжей, керівник Дорадчої місії Європейського союзу з реформування сектору громадянської безпеки України. Він зазначив, що в основному висновки місії підтверджують дані дослідження. Велику роль у забезпеченні цих гарантій відіграють прокуратура і суди.

Порушення прав справді починається на етапі затримання, наголосив один з авторів дослідження, керівник відділу спеціальних проваджень Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Сергій Швець: «Саме з моменту фактичного затримання особа має набувати право на зазначені гарантії. І саме тому фіксація цього моменту є надважливою для забезпечення цих гарантій». Водночас дані дослідження доводять, що у кожному з досліджених випадків були сфальсифіковані дані про обставини затримання, наприклад, різниця між фактичним часом затримання та його фіксацією у протоколі в середньому становила від 4 до 18 годин.

Замість передбаченого Кримінально-процесуальним кодексом негайного повідомлення зрозумілою для затриманого мовою про підстави затримання, роз’яснення прав мати захисника, отримувати медичну допомогу тощо, правоохоронці не поодиноко використовують цей час для збору показів, перешкоджання зустрічі з адвокатом, яке гарантоване ст. 59 Конституції, та інших порушень. Особливо вразливими при цьому стають неповнолітні, особи із психічними розладами, наркозалежні та ті, хто не володіє мовою кримінального провадження.

На цю обставину звернув увагу Заза Наморадзе, директор офісу Правової Ініціативи Відкритого Суспільства (Будапешт): "Забезпечення процесуальних гарантій затриманих осіб, як ми побачили у цьому дослідженні, великою мірою залежить від дотримання процедур і внутрішньої організації поліції та інших органів, до повноважень яких це належить. Ці гарантії визнані на законодавчому рівні, проте це не гарантує їхнього забезпечення на практиці".

Коментуючи дані дослідження, Андрій Вишневський, директор координаційного центру з надання БВПД, зауважив: «Такі дослідження важливі з точки зору будь-яких реформ. Ті, хто намагається просувати реформи, відчувають шалений спротив, і спиратися можуть на громадські інституції та подібні дослідження».

У той же час представники дослідницької групи наголошують: відповідальність за дотримання процесуальних гарантій покладена не лише на правоохоронців, але й на суспільство, яке поки що мало цікавиться своїми правами: «Це саме той випадок, коли бути поінформованим означає бути озброєним. Знання про свої права і вміння їх використовувати є тим запобіжником, що також дозволить змінювати ситуацію в Україні», - підкреслив один з авторів дослідження, керівник Департаменту з реалізації національного превентивного механізму Офісу Уповноваженого ВР України з прав людини Юрій Бєлоусов.

Аналіз української нормативної бази та особливості її практичного застосування в роботі різних правоохоронних органів дослідники здійснили у контексті міжнародної практики та рішень Європейського суду з прав людини.

Дані дослідження є основою для подальших змін. Основним пріоритетом стане вплив на зміну практики роботи поліції, налагодження ефективних процесі усередині так, щоб основні гарантії затриманої особи реально забезпечувались», - Роман Романов, директор програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»

Дослідження проводилося у 2014 – 2015 рр. спільною групою програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження», Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Координаційного центру з надання правової допомоги та Центру «Дослідження проблем верховенства права та його втілення у національну практику України» Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#дослідження #дотримання #права #гарантії
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити

Коментарі

Оголошення
live comments feed...