За що арештовують учасників протестів в Україні?

За даними моніторингу протестів, репресій та поступок Центру соціальних і трудових досліджень, починаючи з 2014 року кількість репресивних дій правоохоронних органів, зокрема арештів та затримань, зростає. У попередні роки в середньому відбувалося 3 арешти або затримання на сотню протестів – винятком був лише 2011 рік, коли відбувалося 5 арештів або затримань на сотню протестів. Однак у 2014 році цей показник виріс до 7 на сотню а у квітні-серпні 2015 року їх кількість подвоїлася  – до 16 арештів або затримань.

За що арештовують учасників протестів в Україні? (фото) - фото 1

Більшість арештів та затримань останніх двох років пов’язані з протестами на підтримку федералізації або відокремлення від України. Якщо виключити їх з розрахунків, то з 2012 року частота використання арештів або затримань проти учасників протестів стала – 3 арешти або затримання на кожну сотню протестів.

За що арештовують учасників протестів в Україні? (фото) - фото 2

Тож рекордна кількість арештів та затримань стосується переважно протестів на підтримку відокремлення/федералізації, які часто носять ультранасильницький характер. Однак загальновідомим є той факт, що у правоохоронній та судовій системі України існують системні проблеми з дотриманням законності, корупцією та зловживаннями. В таких умовах існує суттєва ймовірність, що арештовують чи затримують безневинних людей, або людей, які не причетні до серйозних злочинів. Клеймо «сепаратистів», «терористів», «бойовиків», «шпигунів» майже напевне відбиває охоту у медіа та правозахисників розбиратися в реальних обставинах арешту або затримання та вині підозрюваних.

Насторожують у такій ситуації випадки, коли здається, що людей заарештовують або затримують за акції, на яких не звучать ніякі «сепаратистські» лозунги. Наприклад, 19 вересня в Одесі затримали близько 60 учасників акції, які вимагали звільнити журналіста Артема Бузилу, якого правоохоронці звинувачували у підтримці сепаратизму.

При цьому є випадки, коли масове затримання здійснюють не відповідні органи, а активісти протилежного ідеологічного і політичного табору. Так 16 квітня в Одесі «Правий сектор», «Самооборона» та «Автомайдан» затримали більше 40 студентів, які нібито готували проплачену провокацію перед мерією. При цьому, як видно навідео з місця події, люди в камуфляжі з нашивками «Правого сектору» силою заштовхують людей у машину.Толерування таких дій з боку правоохоронців насторожує, зважаючи, що «Правий сектор» найчастіше серед ультраправих використовує насильство на своїх протестах, в тому числі – проти політичних опонентів.

Найчастіше правоохоронні органи вдаються до затримання та арештів учасників політичних протестів – якщо виключити з розрахунків протести на підтримку відокремлення/федералізації, то 41% арештів та затримань стосувалися політичних протестів. На другому місці арешти затримання за протести з соціально-економічними вимогами (33% арештів/затримань) та за протести за громадянські права (33%). Найрідше затримують або арештовують учасників ідеологічних протестів – таких протестів стосується 30% арештів або затримань. При цьому учасники ідеологічних протестів використовують насильство у 25% випадків, що в рази більше, ніж учасники соціально-економічних протестів (7%) та протестів за громадянські права (6%). Такі дані наштовхують на думку, щоприймаючи рішення про затримання чи арешт учасників протестів правоохоронці керуються не реальною небезпекою, яку ті становлять для громадського порядку, майна чи здоров’я інших, а якимось іншими мотивами.

Якщо говорити про окремі теми протестів, які найчастіше призводять до затримання чи арештів їх учасників, тобеззаперечним лідером як у 2014, так і у квітні-серпні 2015 року є протести з критикою центральної влади. У 2014 році – 37% арештів та затримань стосувалися цих протестів, у квітні-серпні 2015 року – 23%. Для порівняння – у останній рік правління Януковича лише 17% арештів та затримань відбувалося за протести проти центральної влади.

Тож дані моніторингу дозволяють зробити невтішні висновки про бажання правоохоронної системи України забезпечувати право на свободу мирного зібрання. Перш за все, складається враження, що у арештах та затриманнях учасників акцій протесту правоохоронці не завжди керуються мотивами забезпечення громадського порядку та охорони майна та здоров’я громадян. Це одна із системних проблем правоохоронних органів, яка разом з іншими проблемами, такими як корупція та зловживання обов’язками, викликає занепокоєння в ситуаціях масових арештів або затримань за підтримку протестів за відокремлення/федералізацію. Адже при масовості такої практики боротьби за територіальну цілісність існує велика ймовірність переслідування людей, які не причетні до злочинів, невинні, або і взагалі стали випадковими жертвами правоохоронної системи. Але чи не найбільшою проблемою з арештами та затриманнями учасників протестів є той очевидний факт, що зараз, як ніколи раніше, влада використовує такі засоби для боротьби з критикою у свій адрес.

Центр соціальних і трудових досліджень
дослідження статистика протести арест українці
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі