Де ж «похований Фантомас» або «Він не їсть нічого, що має очі»

Вчора, 17 грудня, у приміщенні Рівненського театру ляльок відбувся останній літературний захід 2014 року віл організації Література.RV. На завершення сезону вони вирішили запросити відомого українського письменника, перекладача, представника Станіславського феномену, «патріарха» Бу-Ба-Бу Юрія Андруховича.  Востаннє у Рівному письменник був у 2012 році з нагоди творчого вечора літературного угрупування Бу-Ба-Бу, що проходив у Рівненському драматичному театрі, де він виступив разом з Олександром Ірванцем та Віктором Небораком. А цього вечора Олексанндр Ірванець відіграв роль модератора заходу.

Зустріч у Рівному відбулася з нагоди виходу нової книги «Тут похований Фантомас». Це збірка статей, написаних автором у різні роки (починаючи з 2010) для сайту «ТСН» від каналу «1+1». Так звані «колонки» він писав щотижня на різноманітну тематику.

«Писав про явища культури,  стиль життя, і дуже багато про музику, виходячи з того переконання, що ми тому так погано живемо, і тому ми в такому лайні, що навколо нас така погана музика», - зазначив Юрій Ігорович.

Після того,як почалися події на Майдані, змушений був взятися за політичні теми, тому, що письменник, як людина, що «трохи далі бачить, і трохи глибше розуміє» те,що коїться довкола неї, не міг лишитися осторонь. Загалом до збірки ввійшло 72 колонки із 206, що розміщувалися на сайті. Обиралися до друку ті, що, на думку автора, будуть більш актуальні та цікаві для сучасного читача. «Тут похований Фантомас» - це своєрідне вибране, де статті розміщено у хронологічні послідовності, аби читачі мали можливість прослідкувати за думкою автора, керуючись певними часовими орієнтирами. Виданням книги займалася молода літературна агенція «Discursus». Рівне стало другим містом після Івано-Франківська, де презентувалася нова книга Юрія Андруховича.

У Рівному ж зібралося багато поціновувачів «патріаршої» творчості. Впродовж вечора Юрій Андрухович зачитав три есеї з нової збірки та кілька «Листів в Україну», коментував, розповідав та спілкувався з аудиторією.

«Мій друг і перекладач Майкл Найдан – вегетаріанець  радикального штибу. Про таких кажуть: «Він не їсть нічого, що має очі». При цьому слово «очі» слід розуміти як дослівно, так і метафорично. Бо Майкл не їсть навіть окатої яєшні», - розпочав автор знайомство слухачів з першим есеєм, що відкриває збірку, має назву «Про братів, росіян та братів росіян».  

Де ж «похований Фантомас» або «Він не їсть нічого, що має очі» (фото) - фото 2

По завершенню зустрічі гості мали можливість взяти автограф у письменника і придбати дві книги: презентовану збірку есеїв «Тут похований Фантомас», а також видання, що вміщає у собі «Московіаду» та «Перверзію» Юрія Андруховича і має назву «Два романи» («Я навіть не знаю, як ці два тексти уживаються під однією обкладинкою», -Ю.А).

На запитання «Чому і де ж таки похований той Фантомас?» письменник відповів:

«Це назва однієї з колонок. Вона відсилає нас, насправді, в часи, коли цей фільм вперше йшов на екранах Радянського Союзу, це пізні 60-ті, початок 70-х років. І в мене є одна, на мій погляд, смішна історія тих часів, яку переповідали батьки батькам, а ми, діти, це чули і мені то запам’яталося».   

 «Мова йде про нашу з вами країну. Там у центрі таке явище як святкування Хелоуіну. [...] І не стільки важливо, де хто похований. Є такі небіжчики і такі потвори, які не дають нормально жити далі. І їх ніби вже закопали, а вони всеодно про себе нагадують. І Фантомас уже не живий, скажімо так, уже похований, але щастя всеодно ще немає, бо він тут похований».