Злочини віртуальні, втрати — реальні. Розвиток Інтернету вивів шахраїв на новий рівень

Аферисти наживалися на довірливих громадянах упродовж усього існування людства. Можна навіть сказати, що афери вдосконалювалися, ставали «розумнішими» й «хитрішими» паралельно з розвитком цивілізації, а нові відкриття давали аферистам ширші можливості для реалізації своїх талантів в обдурюванні людей.

Сотні фінансових пірамід...

Наївна віра в шанс розбагатіти «на шару» завжди була притаманна людям. А Інтернет дав шахраям і аферистам, які грають на цій людській слабкості, практично необмежені можливості. Людська довіра до написаного в мережі породила фразу, яку жартома приписують Леніну: «Проблема цитат в Інтернеті полягає в тому, що люди безумовно вірять в їх справжність». Це ж можна сказати і про пропозиції «заробити» надурняк.

Деякі давні афери нині просто вийшли на новий рівень. Достатньо згадати відроджений МММ Мавроді, який вдруге зумів обдурити величезну кількість людей — насамперед саме за допомогою Інтернету. Однак є й абсолютно нові, які стали можливими виключно завдяки всесвітній мережі.

Мабуть, нині найприбутковішими аферами є саме фінансові піраміди на кшталт вже згаданої МММ. Опосередковано про це свідчать і дані міліції за минулий рік, згідно з якими в українському Інтернеті — кілька сотень структур, що пропонують 100% або й більше прибутків, хоча ще якихось пару років тому їх було лише декілька. Вони «роздягають» довірливих українців на тисячі, а то й десятки тисяч гривень.

Доходить до трагікомічних випадків. Як, наприклад, історія з чоловіком, який отримав повідомлення про можливість виграти мільйон гривень, відправивши кудись СМС, увійшов в азарт і незчувся, як витратив на повідомлення 300 (!) тисяч гривень.

...і листи від нігерійських принцес

Не всі інтернетівські «розводняки» спрямовані на видурювання грошей. Іноді їх мета — занести на ваш комп’ютер віруси, які витягуватимуть інформацію, пошкодять техніку, намагатимуться за ваш рахунок підняти трафік сумнівним сайтам тощо.

Однією з найцинічніших афер в Інтернеті є прохання допомогти важкохворим дітям. Такі заклики разом із жахливими фотографіями нещасних зі швидкістю вірусу ширяться соцмережами, блогами та електронними поштами. Причому часто приходять ці повідомлення від ваших знайомих чи інтернет-френдів, які не спромоглися бодай замислитися над інформацією. Найгірший ефект від цього типу афери – люди перестають вірити в реальність абсолютно всіх подібних повідомлень і не допоможуть, навіть якщо хтось справді цього потребуватиме.

«Листи з Нігерії» — давня афера, яка, проте, і нині невмируща. Суть у тому, що на вашу електронну пошту (а нині часто і в чат Фейсбука) приходить повідомлення ламаною англійською чи російською мовою від «знатної» особи з Африки. У неї труднощі, й людина пропонує вам взяти її гроші на зберігання. За солідну винагороду.

В процесі перемовин виявляється, що спочатку ви самі повинні відправити гроші. Небагато, кілька сотень доларів, щоб оплатити квиток багатому африканцю чи якісь послуги нотаріуса. Попри таку нібито очевидну дитячість афери її жертвами стали сотні людей. Дехто спромігся навіть втратити десятки тисяч доларів.

Ще один вид афери називається фішингом. З його допомогою інтернет-шахраї здобувають персональні дані користувачів: паролі, номери кредитних карток, фінансову інформацію тощо. Створюються точні копії знайомих вам сторінок, де просять, наприклад, підтвердити номер та пароль кредитної картки. Наївні користувачі думають, що це потрібно, до прикладу, їхньому банку. При цьому забувають, що банк принципово надає пароль таким чином, щоб його знав виключно клієнт.

Надомна робота. Виросла з пропозицій «клеїти конверти», які колись листами приходили чи не кожному українцю. Нині віддалену роботу пропонують дуже часто. Якщо ви приймете пропозицію, виявиться, що для старту потрібно відіслати невеличку суму — просто для того, щоб роботодавець пересвідчився у серйозності ваших намірів.

Хитрість саме у невеличкій сумі. Шукач роботи думає, що навіть якщо втратить 10-20 гривень, то не шкода. І він їх, звісно, втратить, як і сотні інших охочих заробити з мінімальними зусиллями. Так аферист, який грає на знанні людської психології, отримає немалі гроші.

Інші популярні способи – пропозиції отримати приз (дорогий мобільний, до прикладу), обмінявши валюту за супервигідним курсом, чи розмістити гроші на спеціальних електронних гаманцях, одержати секретні дані на будь-яку персону або підслухати її телефонні розмови.

Пропонують в мережі і персональні гороскопи. Відправивши вказану суму, ви їх отримаєте моментально (що в принципі неможливо, бо на складання гороскопа персонально для вас потрібен час).

Не так давно Інтернетом масово гуляв і текст приблизно такого змісту: «Я співробітник мобільної компанії, але мене вигнали і я вирішив помститися. Відправте СМС на вказаний номер — і ваш рахунок поповниться на 20 гривень...»

Насправді всі види інтернет-шахрайств важко навіть перерахувати. Хоча варто зазначити: нині інтернет-сайти стежать за шахраями трохи краще. Як правило, широкий простір для аферистів — на сумнівних сторінках із великою кількістю миготливих банерів та рекламою, що відкривається в інших вікнах. Зокрема, подібним страждають численні сайти з українськими рефератами та курсовими роботами. Очевидно, шахраї вважають, що школярів, які є частими відві­дувачами таких ресурсів, простіше «розвести» на гроші.

500 доларів з людини

Заробітки шахраїв оцінити неможливо — суми дуже різняться. Наприклад, ще в 2011 році лабораторія Касперського (розробник відомого антивірусу) заявила, що на одному користувачеві рунета (російського сегменту Інтернету) аферисти за рік можуть заробити до 500 доларів. У цю суму входять як прямі втрати (до прикладу, крадіжка грошей з рахунків), так і непрямі (торгівля персональними даними і т.д.).

Як уберегтися від інтернет-шахраїв? По-перше, проявляти пильність та ніколи не вірити, що вам щось може дістатися просто так, як манна небесна. Прислів’я про безплатний сир актуальне як ніколи. І все ж їх жертвою може стати кожен. Колись, скажімо, «влип» навіть тодішній президент Франції Ніколя Саркозі, з рахунку якого вкрали гроші.

Теоретично розшукувати інтернет-шахраїв повинне управління по боротьбі з кіберзлочинністю, створене в лютому 2012 року. Точніше, реорганізоване, бо взагалі в українській міліції працюють зі злочинами в мережі із 2001 року. Втім, ефективність цієї структури, як видається, не дуже висока. До правоохоронних органів часто ставляться вороже, бо вважають, що їхня діяльність спрямована проти користувачів, а не злочинців. Згадати лишень, як негативно було сприйнято блокування міліцією серверів файлобмінника EX.ua. Та й жертви аферистів не часто звертаються до органів.

Тим не менше, управління вказує, що працює в цій сфері і має здобутки. За офіційними даними, у 2012 році шахраї намагалися викрасти з рахунків громадян України 116 мільйонів гривень. 87 мільйонів міліція зуміла повернути власникам.

Нещодавно інтернет-афериста затримали й співробітники Закарпатського відділу по боротьбі з кіберзлочинністю – 32-річного мешканця Чопа, який у мережі буцімто торгував вантажівками та запчастинами до них за низькими цінами, але насправді обманював клієнтів. Довірливі інтернет-користувачі відправляли йому на рахунок від кількох до п’ятдесяти тисяч гривень! З часом аферист настільки знахабнів, що став давати своїм жертвам номер особистої картки. На цьому зрештою й попався. Як зізнався сам чоловік, діяв він майже три роки і встиг за цей час надурити близько 80 людей.

Тож у випадку інтернет-шахрайства звертайтеся до обласного управління міліції, відділу по боротьбі з кіберзлочинністю, і, якщо пощастить, вам допоможуть правоохоронці.