Острозька академія та спадщина князя Острозького стали темами всеукраїнської наукової конференції

Спадщина князя Василя-Костянтина Острозького, історія Острозької академії та культурні традиції Рівненщини стали одними з головних тем XVI Всеукраїнської наукової конференції «Православ’я в Україні». Цьогоріч захід присвятили трьом визначним ювілеям: 975-річчю заснування Києво-Печерської лаври, 450-річчю Острозької академії та 500-річчю від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького.

Про це повідомили в Управлінні культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації.

Дві з ювілейних дат безпосередньо пов'язані з Рівненщиною. Саме Острог у XVI столітті став одним із провідних центрів української освіти, книгодрукування та духовного життя. Важливу роль у його розвитку відіграв князь Василь-Костянтин Острозький, який підтримував освітні, культурні та релігійні ініціативи.

З нагоди 500-річчя від дня народження князя 2026 рік на Рівненщині проголосили Роком Острозького.

«Для Рівненщини спадщина князя Василя-Костянтина Острозького — це не лише сторінка історії, а частина нашої ідентичності. Саме тому 2026 рік в області проголошено Роком Острозького. Ми маємо не просто вшановувати визначні дати, а глибше досліджувати цю спадщину, розповідати про неї молодому поколінню та зберігати те, що формувало українську духовну й культурну самобутність», — зазначила начальниця Управління культури і туризму Рівненської ОДА Любов Романюк.

До конференції долучилися представники Національного університету «Острозька академія». Науковці з Рівненщини представили дослідження, присвячені культурно-освітній діяльності князя Острозького, значенню Острозької Біблії та ролі міста у становленні української освіти й культури.

Окрему увагу учасники приділили народним звичаям, фольклору та обрядовості. Зокрема, йшлося про православні традиції Рівненського Полісся, які є важливою частиною нематеріальної культурної спадщини регіону.

Дослідники наголосили на необхідності збереження місцевих традицій, адже вони відображають особливості духовного життя, світогляду та культури громад і допомагають підтримувати зв'язок між поколіннями.

Загалом конференція об'єднала богословів, істориків, релігієзнавців, археологів, представників університетів, наукових установ і заповідників України.

Під час пленарного засідання та роботи тематичних секцій учасники обговорили історію українського православ'я, церковну спадщину, археологічні дослідження, діяльність князя Василя-Костянтина Острозького та збереження народних традицій.

Співорганізаторами заходу стали Міністерство культури України, національні заповідники «Софія Київська» та «Києво-Печерська лавра», Вишгородський історико-культурний заповідник, Національний університет «Острозька академія», Православна церква України та провідні наукові установи держави.