Авторський проект
23:30, 26 жовтня 2013 р.

Медовий гість в ELITE club School

Авторський проект

Ложку меду приготував для нас нещодавно проект ELITE club School. Запрошений гість – учасник бойових дій, танкіст, підполковник у відставці, а нині – досвідчений бджоляр та відомий на всю Україну апітерапевт, Григорій Олександрович Теслюк, завітав до нашого залу з медами на будь-який колір і смак.

photo_1

 

Цілющим «золотом» захопився дід Григорій після виходу на пенсію, у 46 років. Як виявилось бджільництво у нього – справа сімейна, медярем був і батько, й дід нашого гостя, навіть одружився він на доньці бджоляра. А свої вулики почав розводити вже по відставці, справою треба було зайнятись і здоров’я поправити – за словами діда Григорія, пасіка розрослася швидко.

Багато нового дізнались ми в процесі спілкування з Григорієм Олександровичем про різновиди медів. Виявляється, найбільш корисний мед – лісовий, він сповнений великою кількістю унікальних мікроелементів та ферментів. Крім того, саме у нашого медяра пасіка знаходиться поблизу лісу, територія якого офіційно визнана дослідниками екологічно чистою місцевістю. Цікавий ще мед кульбабовий, він здатен лікувати хвороби печінки та жовчного міхура. Алергії на мед, як запевнив бджоляр не буває – реакція може бути викликана хіба що на рослини, з яких він зібраний, тому тут треба бути уважними. Гречаний дієво лікує атеросклероз, захворювання шкіри, вересовий рекомендується при відсутності апетиту, липовий – при застудних захворюваннях найкращий… Ще буває польовий, малиновий, м’ятний, і взагалі з яких би рослин і в яку пору буде зібраний – для кожного знайдеться своє лікувальне призначення. А що вже продукти бджільництва, то тут вперше почули про пергу, забрус, підмор, воскову міль, та личинкове трутневе молочко. Дід Григорій розповів, як і що добувається, в загальних рисах розказав для чого то застосовується. Як пісня, лились розмови медяра про бджіл і все-все, що з ними пов’язано.

 

Одного разу, натрудившись після роботи, бджоляр заснув прямо біля вули

photo_(1)_1

 

ка. Прокинувся – повен сил та енергії, а часу пройшло – не більше як 20 хвилин! Тоді й прийшла в його світлу голову ідея зробити такі вулики, аби можна було з комфортом лягти в повен зріст, і щоби бджілкам не заважати роботу виконувати. Так з’явилися на його пасіці довжиною в метрів два і висотою в людський зріст, особливі, терапевтичні вулики. Конструкція доволі проста, але – що ефективна – безсумнівно; на трьох вуликах можна солодко поспати, під куполом з дерев’яних дощок, так довго, скільки в такій терапії відчувається потреба.

Сам Григорій Олександрович каже, що може витримати такого відпочинку не більше трьох-чотирьох годин, і вже відчуває себе повним енергії та не в силах влежати на місці. Згадував, була одна жінка, «рекорд» поставила – 16 годин над бджолами пролежала. Але це був складний випадок. Що ж до методики – спочатку вилікував рідних, а згодом слава про помічні вулики розлетілась по області й по всій Україні. Приїжджають поспати, полікуватись на вуликах і з Полтавщини, і з Івано-Франківська, і з Криму. Єдине, що засмучує пасічника – це те, що після роботи з хворими, деякі бджолині сім’ї гинуть, віддаючи свою енергію на одужання таких різних людей, не витримують навантаження. Зате схвальних відгуків та масових рекомендацій знайомим та рідним від тих, кому пощастило спробувати на собі унікальну методику оздоровлення ніколи не бракує.

Бажаєте пояснення – будь ласка. По перше – спокійна обстановка, мирне дзижчання бджіл-трудівниць, що створюють корисний діапазон мікровібрацій. По-друге, аромотерапія з прополісом та пилком, у поєднанні із натуральними сосновими чи липовими дошками (за час лікування вуликами Григорій Теслюк навіть розробив підходи до різних недугів) на свіжому повітрі – ефективність теж забезпечена. По-третє, бджоли мають досить потужне біополе, яке простягається на 50 см, звідки й інженерні розрахунки побудови лікувальних вуликів. І, звісно, віра у зцілення, яка приходить сама, варто лишень послухати людей, які в прямому сенсі стали на ноги після сеансів на пасіці діда Григорія.

Невдовзі бджоляр забув про болі у спині, ногах, остеохондроз та цілий букет інших болячок, а піднявши потому літературу про лікування продуктами бджільництва, загорівся новою ідеєю – розробити рецепт такого продукту, який би максимально допомагав кожному при оздоровленні. Адже вулики «працюють» виключно в теплу пору року – із травня по жовтень, а здоровим треба бути цілорічно. Так вийшов у світ бальзам «Моя совість», технологію приготування якого Григорій Олександрвич розробив самостійно. І пропорції, і методика підготовки елементів – зберігається лише в голові бджоляра.

«Я можу розказати, як то все робиться, і скільки його треба, але ж маєте розуміти, що деякі складники – дуже потужні та в передозуванні можуть бути не те що не корисними, а навіть згубними. Моя совість – тому що то на моїй відповідальності дотримання всього, що там має бути, я за свої бальзами ручаюсь» - ось як висловлюється пан Григорій про свій рецепт. До речі, для нас теж декілька баночок бальзаму «Моя совість» приніс, атож, кожен захотів і собі поправити часточку здоров’я. Ще й записались на таку радість для близьких, а також однозначно вирішили чекати весни, щоби полежати у вуликах.

Після спілкування з такими людьми, мимоволі дивуєшся, наскільки все продумано у житті – ніби займається буденними справами, а скільком людям він допоміг… І не зважаючи, що дідові Григорію вже скоро за 70 років, проте старцем його не назвеш. Та і дідом – хіба що за сивину і вік, по духу і стану здоров’я він міцний і надійний чолов’яга. І ще ці бджоли, ніби маленькі комашки, а скільки користі приносять, і мед і всі продукти, навіть підмор, і той корисний в малих дозуваннях. Чекаємо на весну, навідаємось до терапевтичних вуликів, будьмо здорові! 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизируйтесь, чтобы оценить
Авторизируйтесь, чтобы оценить

Коментарі

Оголошення
live comments feed...