Рівнянка відсудила в роботодавця більше 9 тисяч гривень і поновилася на роботі

Жінка після цього вирішила не складати руки і звернулася до центру права РОГО «Комітет виборців України» з проханням надати їй юридичну допомогу в написанні апеляційної скарги на рішення міського суду. Юристи організації, ознайомившись з рішенням суду та наказами про накладення на громадянку дисциплінарних стягнень, які потягнули за собою звільнення у зв´язку з систематичним невиконанням покладених на неї обов´язків, виявили низку порушень судом першої інстанції норм матеріального права при вирішенні справи, а також неповного з´ясування обставин справи, що мали важливе значення для її правильного вирішення.

Розповідає юрист Рівненського КВУ Мирослава Примак:
«Згідно оскаржуваного рішення суду встановлено, що 20.03.2012 року були внесені зміни в організацію умов праці громадянки, а саме: закріплено прибирання кімнат 205-213, коридору, туалетів (чоловічого, жіночого), умивальної кімнати 2 поверху, східців та східцевих площадок другого, третього поверху. Про це вона ніби то була повідомлена й ознайомлена 25.05.2012 року.

Однак суд першої інстанції неправильно встановив цю обставину. Зокрема, як видно з Посадової інструкції молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці) громадянки, дана Інструкція затверджена та погоджена 25.05.2012 року. Працівниця була ж ознайомлена з текстом Інструкції від 26.11.2012 року. Крім того, про вказані зміни в організації праці її не ознайомили за два місяці, як це передбачає ст. 32 Кодексу законів про працю. Саме тому вини в порушеннях, за які жінку притягнули до дисциплінарної відповідальності, не було, що є обов´язковим для такого притягнення відповідно до ст. 149 КЗпП України.

Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в наказі про звільнення не зазначено, за які систематичні порушення було звільнено працівницю, не звернув увагу на те, що за одне порушення роботодавцем застосовано два види стягнення: догану та звільнення, що є порушенням ст. 149 КЗпП України».

Тож зважаючи на ці факти, юристи РОГО КВУ підготували громадянці апеляційну скаргу, яку вона подала в Апеляційний суд Рівненської області. Суд частково погодився з позицією, викладеною в скарзі, і скасував рішення Рівненського міського суду.

В результаті, крім поновлення жінки на роботі, суд апеляційної інстанції вирішив стягнути з роботодавця на її користь 8362 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 1000 грн. в якості морального відшкодування.