Пасхальне звернення до християн від Архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона

посланняПасхальне послання

архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона

боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним

Рівненської єпархії Православної Церкви України

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

«Смерте! Де твоє жало?Пекло, де твоя перемога?.. 

Воскрес Христос і життя торжествує.  

Воскрес Христос і немає жодного мертвого у гробі».  

(Огласительне слово свт. Іоана Золотоустого)

Возлюблена моя паство! Ці слова у цьогорічний день Христового Воскресіння звучать по-особливому. У наших душах нині «з журбою радість обнялась». Ми перебуваємо у скорботі, бо бачимо звірства диявола, який розгорнув проти народу України руками російських загарбників війну, що вже забрала десятки тисяч людських життів. Проте, ми сьогодні сподобилися почути спасительне: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!». І ці радісні та найцінніші слова є нашою вірою, нашою надією і любов’ю, що Бог, у цей складний час не залишив нас, Він з нами.

У Богослужінні Великої Суботи ми промовляємо: «Смерті святкуємо умертвіння, пекла ж руйнування». Руйнування пекла та подолання смерті є глибоким сенсом свята Воскресіння. Христос зазнав смерті, зволив померти – після чого, силою Свого Божества, переміг смерть, знесиливши її, і Своєю силою та владою дав можливість кожній людині уникати панування влади сили смерті та диявола. 

Події Христового Воскресіння дали для смертної людини можливість слідування за Христом: «Бо якщо ми з’єднанi з Hим подобою смерти Його, то повиннi бути з’єднанi i подобою воскресіння» (Рим. 6.5). Воскреслий Христос входить у серцевину особистої історії кожного з нас, Він переживає наші страждання і приниження: ми водночас із Ним розп’яті й засуджені та разом із Ним підіймаємося з гробу і воскресаємо. Про це чуємо у Пасхальній стихирі: «Учора поховано мене з Тобою, Христе, сьогодні встаю, коли Ти воскрес; учора розіп’ято мене з Тобою, Сам прослав мене, Спасе, у Царстві Твоїм». 

Кожна людина знає, що вона смертна, що життя веде до смерті. Але Євангеліє, на прикладі Христового Воскресіння, вчить, що смерть веде нас до життя. І смерть, і муки, і страждання, і зло не є непереможними; їм колись настане кінець. Це не лише перспектива вічності, але й дійсність нашого сьогодення.

Святкуючи сьогодні Пасху в часи війни, цим засвідчуємо, що бачимо у Воскреслому Христові і нашу перемогу. Вона утверджує наші душі, які незламно вірять у воскреслого Христа, що у нас невдовзі добро переможе зло, а життя – смерть. Ця віра в перемогу Воскреслого Христа надихає тих, хто боронить нас, мужньо дивитися в обличчя смерті та впевнено захищати рідну землю. Ця сила перемоги правди над брехнею допоможе нам подолати ідеологію «русского міра», який обманом витавруваний у головах зазомбованих російською церквою та пропагандою людях. 

Згадаймо наші відчуття 24 лютого. У день, коли розпочалась війна, ми були подібні до Христових апостолів після Його смерті, які, замкнувшись у Сіонській горниці, чекали на свою погибель: розгублені, розчавлені, спантеличені. І до нас, подібно як до апостолів, промовив воскреслий Христос: «Чого хвилюєтесь, чому такі думки входять до сердець ваших?» (Лк. 24, 38). Бо знайшлися ті, хто пішов за Христом, не побоявшись заглянути в очі смерті, ожили самі й дали життя нам, сповіщаючи про те, що «З нами Бог», - інколи ціною свого життя, «засіявши» своєю кров’ю як «зерном» жниво Христове.  

У нас, на Рівненщині, є святе місце для нашого краю, та й, думаю, для кожного свідомого українця, де загинули тисячі наших славних козаків у битві під Берестечком. Одна з легенд розповідає, якщо у Пасхальну ніч там припасти вухом до землі, то можна почути голосне козацьке: «Христос Воскрес!». Це вони, козаки, вітаються з нами. Зараз це пасхальне привітання також звучить з уст наших небесних воїнів-захисників, які вже перебувають з Воскреслим Христом. Зазнавши тілесної смерті, вони своїми безсмертними душами служать Всевишньому біля Його престолу. Вони сьогодні привітанням «Христос Воскрес!» звертаються до кожного з нас, а ми, «воістину» віруючи у Його Воскресіння, впевнені, що воскресне й Україна.

Сьогодні ми є свідками, як посеред бід, людського горя сяє доброта людських сердець. Як ми всі кинулись допомагати одне одному, розраджувати, підтримувати, жертвувати, голодним давати їжу, лікувати поранених, не забувати про полонених, захищати скривджених! Час випробувань показав, що кожен з нас є волонтером, людиною «доброї волі», яка жертвує собою заради інших. Де б хто не знаходився - чи у невеличкому селі в Україні, чи далеко за кордоном, в усіх кутках світу говорять про наш незламний народ. Не смерть, гріх і смуток мають останнє слово, а життя, надія i доброта. 

Сьогодні багато сімей святкують Пасху Господню, втративши свій дім, або ж, перебуваючи за кордоном. І наші слова підтримки повинні бути звернені і до них: «Не бійся, тільки віруй» (Мк. 5,36). Так промовив Спаситель до потопаючого у бурхливому морі апостола Петра, так Церква промовляє сьогодні і до нас. Ми бачимо, що «світ не без добрих людей», в скорому часі ми всі знову разом будемо відбудовувати нашу рідну Україну. 

Нехай наша пасхальна радість буде розрадою і підтримкою тисячам вдів, сиріт, скорботних батьків, які втратили найрідніших людей. Колись і Пресвята Богородиця перебувала у скорботі за Своїм Сином, бо слова з Канону Великої Суботи звернені до Неї й до тисяч скорботних і засмучених: «Не ридай по Мені, Мати, бачачи у гробі Сина, що Його в утробі безсіменно зачала єси: встану бо, і прославлюся, і назавжди піднесу із славою, як Бог, тих, що з вірою й любов’ю Тебе величають». 

Вітаю всіх зі Світлим Христовим Воскресінням і бажаю, щоб благодать Воскреслого Христа та пасхальна радість укріпила нас у надії та вірі у Бога, бо Христос Воскрес! 

ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

ІЛАРІОН 

архієпископ Рівненський і Острозький 

Пасха Христова 2022 

м. Рівне