Навчені в Євросоюзі. Все більше молодих українців штурмує недорогі вузи Східної Європи

У гонитві за європейською освітою і життям в ЄС молоді українці штурмують недорогі вузи Східної Європи. Вони повертаються з гарною англійською і більш практичними знаннями, ніж в українських випускників, пише Корреспондент.


Одесит Андрій Шевченко, який закінчив школу в минулому році, навчається на курсах чеської мови в Празькому освітньому центрі. Наступний пункт в його планах – вступ до місцевого політехнічного університету.

Вчорашній випускник Шевченко, як і його батьки, мріють про те, щоб він отримав якісну європейську освіту, і Прага, на їхню думку, для цього підходить якнайкраще.

Підготовка до вступу, включаючи оплату курсів і гуртожитки, коштувала одеській сім´ї 7,5 тис. євро.

- Якщо на вступних іспитах я пройду конкурс, тоді навчання у вузі для мене буде безкоштовним, – сподівається Шевченко.

Бажання здобути вищу освіту в країні – члені Євросоюзу тепер називають трендом серед молодих і амбітних співвітчизників: щорічно за знаннями та дипломом в Європу вирушають до 20 тис. українських випускників та студентів, підрахували в Міністерстві освіти України.

Більше половини з них вибирають навчальні заклади Східної Європи. Там і для небагатих українців недорого – в середньому 2 тис. євро на рік, що можна порівняти (а то і дешевше) з вітчизняними контрактними відділеннями. Також східноєвропейські ціни за навчання раз у п´ять, а то й вісім нижче, ніж у світових лідерів вищої школи – британських вузів.

Зате сам освітній процес в ЄС позбавлений українського хабарництва, що гарантує випускникам непоганий рівень знань.

І ще один істотний бонус: навчання, нехай і на сході ЄС, дає можливість подорожей та стажувань по всій Європі.

У підсумку, за даними посольств, число молодих українців, які отримують знання в Польщі за останні п´ять років зросло більш ніж учетверо – з 1,8 тис. до 9 тис., а в Чехії за той самий період – більш ніж удвічі, до 1, 7 тис. осіб.

Польські, чеські, а також угорські вузи, зі свого боку, прагнуть компенсувати відтік своїх кваліфікованих молодих фахівців на захід за рахунок студентів, які приїжджають зі сходу.

- Українські абітурієнти відомі хорошою базовою підготовкою, особливо з точних предметів, – кажеНаталя Тарченко, директор освітнього агентства DEC education.

До того ж українці легко адаптуються у Східній Європі, запевняє Павел Ковальський, викладач і керівник міжнародного відділу Університету психології та гуманітарних наук у Варшаві (SWPS).

- У нас близький менталітет. Та й сама мова легко дається студентам, – розповідає Ковальський. – І надалі, що стосується навчання, зі студентами з України не виникає проблем.

Рай для студента

Київський бухгалтер Валентина Євтушенко спланувала майбутнє своєї дочки-старшокласниці Світлани ще три роки тому – вона неодмінно буде вчитися в Євросоюзі.

На минулорічній міжнародній освітній виставці Євтушенко вже підібрала для Світлани відповідний ВНЗ, Варшавський університет ім. Козмінського, і відправила дочку на курси польської.

- Там навчаються діти з усієї Європи, – пояснює Євтушенко-старша. – Для мене дуже важливо, щоб моя дочка була затребувана на міжнародному ринку.

Киянка Ольга Глухенька обійшлася без батьківських настанов – вона сама мріяла жити і працювати в Європі.

- Польща для мене виявилася відмінним варіантом, – каже нинішня студентка першого курсу факультету туризму та рекреації Краківської академії ім. Моджевського.

Польську мову Глухенька називає легкою – вивчила за п´ять місяців. Хоча незайвим для іноземних абітурієнтів в Польщі буде і хороша англійська, якою ведеться викладання у багатьох вузах.

За науку дочки її батьки платять не надто багато – $ 1 тис. на рік. Хоча в державних вузах Польщі та Чехії є й бюджетні місця для іноземців, однак їхня кількість незначна, а конкурс великий. Тому добра половина юних українців прямо вирушають у приватні вузи.

Агенти таких навчальних закладів вербують майбутніх студентів в Україні ще зі шкільної лави, пропонуючи навчання за гроші, які цілком можна порівняти з українським контрактним навчанням, а заразом – комфорт своїх студентських кампусів. Місячне проживання у двомісних кімнатах з інтернетом, окремою кухнею, ванною і туалетом коштує у польських вузах 50-80 євро.

І хоча середня плата за місце в українському студентському гуртожитку істотно нижче – 20 євро, зазвичай за ці гроші жити доводиться вчотирьох і користуватися загальними для всього корпусу туалетом і душем.

Втім, як в Україні, так і в Східній Європі студенти воліють знімати житло у складчину. Причому середня ціна оренди однокімнатної квартири в Варшаві складає $ 480 – майже як у Києві ($ 440), а в Празі і ще дешевше – $ 316.

Киянин Антон Булах, першокурсник приватного університету дизайну School of Form в Познані, орендує в цьому місті разом з приятелем двокімнатну квартиру за $500. Плата за житло для нього невеликий тягар, адже освіту він отримує за рахунок виграного ним гранту у 12 тис. євро, а крім того, підробляє фрілансером за фахом.

За словами Булаха, в Польщі йому живеться "як на курорті, де ніхто один одному не хамить і ставиться з повагою". Польські студенти доброзичливі до українських однолітків, та й викладачі неупереджені, каже киянин.

Його слова підтверджує 22-річна полька Сара Ель Немр, студентка другого курсу SWPS, яка стверджує, що з українцями у неї ніколи не було конфліктів, хоча велика кількість співвітчизників, які зібралися в одному вузі, деколи перешкоджає їхній інтеграції у вузівське середовище.

- Основна проблема в тому, що наші студенти тримаються осібно і розмовляють між собою російською, – пояснює Булах. – Якщо російськомовних студентів в групі більше двох осіб, вони починають кучкуватися.

І тоді інтернаціональну дружбу налагоджують численні міські вечірки. Немр зізнається, що минулої зими чудово провела час разом з українцями та турками в одному з варшавських нічних клубів у День святої Люції 13 грудня (польський аналог 8 Березня), а також у День студента.

- Різні культури, різний темперамент і погляди на життя, – описує вона різношерсту публіку на таких святах. – Це завжди цікаво і шалено весело.

Найчастіше організаторами студентських вечірок виступають адміністрації вищих навчальних закладів, розповідає про "культурну програму" Михайло Пришляк, координатор реклами та співпраці з міжнародними студентами SWPS.

- Студенти, як правило, платять тільки за випивку, – каже Пришляк. – Це ж інтеграція іноземців, тобто частина освітнього процесу, тому вузи на цьому не заощаджують.

Пришляк і сам нещодавно був студентом. Виїхавши з Тернополя після чотирьох років навчання у місцевому педуніверситеті, щоб пройти магістратуру у Варшаві, він переконався: вступ до вузу Східної Європи дає українцям карт-бланш для життя в Євросоюзі.

- Дуже важко знайти себе в Тернополі, де я народився і виріс, – з жалем підсумовує Пришляк.

Один з головних плюсів для українських абітурієнтів у Польщі – довгострокова віза, завдяки якій студенти можуть потрапити на стажування в Німеччину, Францію чи Великобританію, щоб після закінчення навчання влаштуватися там на роботу. Чеські і польські дипломи, на відміну від українських, в країнах ЄС визнають без спеціальної процедури підтвердження.

Граніт науки

Паломництво українців до вишів Східної Європи країнам, що приймають, є вигідним подвійно, наголошують експерти. Університети поповнюють за рахунок іноземців свою скарбницю, а держави латають діри внутрішніх ринків праці.

- Велика кількість польських студентів їдуть навчатися до Німеччини й Англії [і залишаються там працювати]. Ну а Польща, у свою чергу, намагається залучати іноземних студентів, – пояснює Ковальський.

Але й тут потрібно знати міру, попереджає Пришляк. Трапляється, що аудиторії польського вузу суцільно заповнені українцями, і це не на користь молодим людям. Навчання за кордоном це не тільки отримання знань, але й культурний обмін з іноземними однолітками, "а так студенти варяться у власному соку".

Однак навіть у цьому випадку у східноєвропейської освіти маса незаперечних переваг. Тут, на відміну від України, відсутня корупція під час складання іспитів і заліків, а студента оцінюють винятково за його здібностями і роботою.

- Якщо викладача спіймають на хабарі, він негайно буде звільнений, і в подальшому це відіб´ється на його репутації, – запевняє Ковальський. – Після цього десь працевлаштуватися йому буде вкрай складно.

Суворе ставлення до хабарництва компенсується рівнем зарплати викладачів, яка в середньому становить 1 тис. євро, тоді як в Україні – 300-400 євро.

При цьому і робоче навантаження у поляків й українців відрізняється вчетверо – 200 і 800 годин лекцій на рік відповідно. Завдяки цьому західні колеги можуть реалізовувати власні проекти та більше уваги приділяти студентам.

Польський або чеський викладач ніколи не зарахує куплену або скопійовану з інтернету курсову або дипломну, впевнений Ковальський.

Ще один плюс європейських викладачів у тому, що більшість з них – практики і, відповідно, передають студентам не тільки теоретичні знання.

Ганна Кулаковська, начальник відділу з підбору персоналу мобільного оператора Київстар, вважає європейську освіту більш практичною і бізнес-орієнтованою, ніж українську.

- Після такого навчання людина готова привносити свої ідеї, знання і досвід в компанію, – міркує Кулаковська. – А от після вітчизняного вузу навпаки – компанія інвестує у спеціалізацію співробітника.

Добре, що, за оцінками експертів, більша частина студентів, отримавши освіту за кордоном, повертається на батьківщину. Тут фахівець з іноземним дипломом, як і раніше, більш конкурентоспроможний. Українські агентства з працевлаштування цінують і хорошу англійську таких кандидатів, додає Тетяна Нікітович, директор рекрутингового агентства Smart Solutions.

Тому експерти вважають, що освоєння молодими українцями західної і, зокрема, східноєвропейської освіти тільки починається.

- З одного боку, все більше людей можуть собі це дозволити, – зазначає Юлія Маленовська, менеджер з освіти за кордоном компанії Study Bridge, яка відправляє студентів на навчання за кордон. – З іншого, все більше людей хочуть виїхати з країни через економічні проблеми.

Четверта влада
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Кримінал
Учора, 2 серпня, Рівненський міський суд обирав запобіжний захід 28-річному чоловіку, який днями на автомобілі марки "BMW" на вулиці Заводській у Здолбунові збив насмерть 12-річну дівчинку, яка їхала на велосипеді. Врятувати медикам її не вдалося. Більше читайте: У Здолбунові водій «BMW” насмерть збив 12-річну дівчинку До слова, водію суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без права внесення застави. У рамках кримінально...
Суспільство
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Рівненській області Віталій Чуй, надходження екологічного податку за  перше півріччя цього року склали 27,3 мільйона гривень, порівняно з 2019 роком підприємства збільшили відрахування на 5,6 мільйона. Відповідно до бюджетного розподілу до державної скарбниці надійшло 18,4 млн. гривень екологічного податку, до місцевих бюджетів - 8,9 млн. гривень. Керівник податкової служби області зазначив, що діяльність я...
Суспільство
На базі Рівненського центру громадського здоров'я створено колл-центр з питань COVID -19. Так, за номером – 0670775924 – можна отримати розширену інформацію про тестування на коронавірус. «Влітку потреба в тестуванні на COVID-19 значно зросла. Це пов’язано з тим, що значна частина людей їде на відпочинок в санаторії, за кордон тощо. Ідучи в ногу з часом, ми допомагаємо жителям Рівненщини оперативно дізнаватися усю необхідну інформацію про тестування на СOV...
Кримінал
Сьогодні, 3 серпня, Рівненський міський суд обрав запобіжний захід 50-річному жителю Рівного, якого підозрюють в замаху на умисне вбивство власної сусідки. Відповідно до ухвали він перебуватиме 60 діб під цілодобовим домашнім арештом із електронним засобом контролю. Нагадаємо, що 31 серпня на вулиці Фруктовій під час застілля у дворі житлового будинку між сусідами — 58-річною жінкою та 50-річним чоловіком виник конфлікт, у результаті якого той наніс рівнян...
Кримінал
Майже пів тисячі людей зібралися на хрещення поблизу річки Случ учора, 2 серпня на Сарненщині. Церква християн віри євангельської України проводила обряд, а рятувальники забезпечували порядок. На фото, що були викладені від пресслужби Головного управління ДСНС в Рівненській області, було помітно, що люди не дотримувалися жодних карантинних обмежень, а тим паче, дистанції, тож правоохоронці зайнялись вивченням правопорушення по справі. Про  це повідомляють...
Суспільство
На Донеччині загін рівненських рятувальників у складі об’єднаних сил продовжують відновлювальні роботи у прифронтових населених пунктах. За сорок чотири робочих дні нашими рятувальниками у селищі Луганське Бахмутського району Донецької області відновлено покриття 56 дахів житлових будинків. Нагадаємо, що 9 червня загін рятувальників Рівненщини з 20 осіб особового складу на двох одиницях спецтехніки вирушили на Схід країни. Співробітники ГУ ДСНС в Рівненськ...
Суспільство
Ситуація щодо захворювання на коронавірус в Костопільському районі досі не змінюється у позитивну сторону. Про це повідомили сьогодні під час брифінгу у Рівненській ОДА. Нагадаємо, що посилений карантин вводили на тиждень саме у цьому районі ще минулого тижня.  Більше читайте: Тиждень посиленого карантину ввели на Костопільщині До слова, близько 30%  нових випадків, які реєструються щодня, – саме з  Костопільщини.  Тому наразі підстав робити по району лока...
Кримінал
У Києві 3 серпня терорист на ім'я Сухроб Карімов захопив банк, погрожуючи його підірвати. Силовики одразу ж влаштували спеціальну операцію для звільнення заручниці й затримання терориста. За кілька хвилин до 15 години зловмисника затримали, пише 24 канал. Перед цим до терориста на його вимогу впустили журналістів, тож його затримання відбулося в прямому ефірі одного з телеканалів. Про це пише 24 канал. На кадрах було помітно, як терорист розмовляв з журнал...
Спорт
Цими вихідними у місті Дніпро відбувся чемпіонат України з параканое серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату. У змаганнях брали участь спортсмени Рівненського регіонального центру «Інваспорт» Микола Синюк , Наталія Лагутенко , Марина Самчик та Едуард Бірук . У підсумку на дистанції 200 та 500 метрів спортсмени з Рівненщини посіли призові місця: Микола Синюк у класі KL -2– І місце; Наталія Лагутенко у класі KL -2 – І місце; Марина Самчик у кл...