• Головна
  • Навчені в Євросоюзі. Все більше молодих українців штурмує недорогі вузи Східної Європи
18:01, 16 квітня 2013 р.

Навчені в Євросоюзі. Все більше молодих українців штурмує недорогі вузи Східної Європи

У гонитві за європейською освітою і життям в ЄС молоді українці штурмують недорогі вузи Східної Європи. Вони повертаються з гарною англійською і більш практичними знаннями, ніж в українських випускників, пише Корреспондент.


Одесит Андрій Шевченко, який закінчив школу в минулому році, навчається на курсах чеської мови в Празькому освітньому центрі. Наступний пункт в його планах – вступ до місцевого політехнічного університету.

Вчорашній випускник Шевченко, як і його батьки, мріють про те, щоб він отримав якісну європейську освіту, і Прага, на їхню думку, для цього підходить якнайкраще.

Підготовка до вступу, включаючи оплату курсів і гуртожитки, коштувала одеській сім´ї 7,5 тис. євро.

- Якщо на вступних іспитах я пройду конкурс, тоді навчання у вузі для мене буде безкоштовним, – сподівається Шевченко.

Бажання здобути вищу освіту в країні – члені Євросоюзу тепер називають трендом серед молодих і амбітних співвітчизників: щорічно за знаннями та дипломом в Європу вирушають до 20 тис. українських випускників та студентів, підрахували в Міністерстві освіти України.

Більше половини з них вибирають навчальні заклади Східної Європи. Там і для небагатих українців недорого – в середньому 2 тис. євро на рік, що можна порівняти (а то і дешевше) з вітчизняними контрактними відділеннями. Також східноєвропейські ціни за навчання раз у п´ять, а то й вісім нижче, ніж у світових лідерів вищої школи – британських вузів.

Зате сам освітній процес в ЄС позбавлений українського хабарництва, що гарантує випускникам непоганий рівень знань.

І ще один істотний бонус: навчання, нехай і на сході ЄС, дає можливість подорожей та стажувань по всій Європі.

У підсумку, за даними посольств, число молодих українців, які отримують знання в Польщі за останні п´ять років зросло більш ніж учетверо – з 1,8 тис. до 9 тис., а в Чехії за той самий період – більш ніж удвічі, до 1, 7 тис. осіб.

Польські, чеські, а також угорські вузи, зі свого боку, прагнуть компенсувати відтік своїх кваліфікованих молодих фахівців на захід за рахунок студентів, які приїжджають зі сходу.

- Українські абітурієнти відомі хорошою базовою підготовкою, особливо з точних предметів, – кажеНаталя Тарченко, директор освітнього агентства DEC education.

До того ж українці легко адаптуються у Східній Європі, запевняє Павел Ковальський, викладач і керівник міжнародного відділу Університету психології та гуманітарних наук у Варшаві (SWPS).

- У нас близький менталітет. Та й сама мова легко дається студентам, – розповідає Ковальський. – І надалі, що стосується навчання, зі студентами з України не виникає проблем.

Рай для студента

Київський бухгалтер Валентина Євтушенко спланувала майбутнє своєї дочки-старшокласниці Світлани ще три роки тому – вона неодмінно буде вчитися в Євросоюзі.

На минулорічній міжнародній освітній виставці Євтушенко вже підібрала для Світлани відповідний ВНЗ, Варшавський університет ім. Козмінського, і відправила дочку на курси польської.

- Там навчаються діти з усієї Європи, – пояснює Євтушенко-старша. – Для мене дуже важливо, щоб моя дочка була затребувана на міжнародному ринку.

Киянка Ольга Глухенька обійшлася без батьківських настанов – вона сама мріяла жити і працювати в Європі.

- Польща для мене виявилася відмінним варіантом, – каже нинішня студентка першого курсу факультету туризму та рекреації Краківської академії ім. Моджевського.

Польську мову Глухенька називає легкою – вивчила за п´ять місяців. Хоча незайвим для іноземних абітурієнтів в Польщі буде і хороша англійська, якою ведеться викладання у багатьох вузах.

За науку дочки її батьки платять не надто багато – $ 1 тис. на рік. Хоча в державних вузах Польщі та Чехії є й бюджетні місця для іноземців, однак їхня кількість незначна, а конкурс великий. Тому добра половина юних українців прямо вирушають у приватні вузи.

Агенти таких навчальних закладів вербують майбутніх студентів в Україні ще зі шкільної лави, пропонуючи навчання за гроші, які цілком можна порівняти з українським контрактним навчанням, а заразом – комфорт своїх студентських кампусів. Місячне проживання у двомісних кімнатах з інтернетом, окремою кухнею, ванною і туалетом коштує у польських вузах 50-80 євро.

І хоча середня плата за місце в українському студентському гуртожитку істотно нижче – 20 євро, зазвичай за ці гроші жити доводиться вчотирьох і користуватися загальними для всього корпусу туалетом і душем.

Втім, як в Україні, так і в Східній Європі студенти воліють знімати житло у складчину. Причому середня ціна оренди однокімнатної квартири в Варшаві складає $ 480 – майже як у Києві ($ 440), а в Празі і ще дешевше – $ 316.

Киянин Антон Булах, першокурсник приватного університету дизайну School of Form в Познані, орендує в цьому місті разом з приятелем двокімнатну квартиру за $500. Плата за житло для нього невеликий тягар, адже освіту він отримує за рахунок виграного ним гранту у 12 тис. євро, а крім того, підробляє фрілансером за фахом.

За словами Булаха, в Польщі йому живеться "як на курорті, де ніхто один одному не хамить і ставиться з повагою". Польські студенти доброзичливі до українських однолітків, та й викладачі неупереджені, каже киянин.

Його слова підтверджує 22-річна полька Сара Ель Немр, студентка другого курсу SWPS, яка стверджує, що з українцями у неї ніколи не було конфліктів, хоча велика кількість співвітчизників, які зібралися в одному вузі, деколи перешкоджає їхній інтеграції у вузівське середовище.

- Основна проблема в тому, що наші студенти тримаються осібно і розмовляють між собою російською, – пояснює Булах. – Якщо російськомовних студентів в групі більше двох осіб, вони починають кучкуватися.

І тоді інтернаціональну дружбу налагоджують численні міські вечірки. Немр зізнається, що минулої зими чудово провела час разом з українцями та турками в одному з варшавських нічних клубів у День святої Люції 13 грудня (польський аналог 8 Березня), а також у День студента.

- Різні культури, різний темперамент і погляди на життя, – описує вона різношерсту публіку на таких святах. – Це завжди цікаво і шалено весело.

Найчастіше організаторами студентських вечірок виступають адміністрації вищих навчальних закладів, розповідає про "культурну програму" Михайло Пришляк, координатор реклами та співпраці з міжнародними студентами SWPS.

- Студенти, як правило, платять тільки за випивку, – каже Пришляк. – Це ж інтеграція іноземців, тобто частина освітнього процесу, тому вузи на цьому не заощаджують.

Пришляк і сам нещодавно був студентом. Виїхавши з Тернополя після чотирьох років навчання у місцевому педуніверситеті, щоб пройти магістратуру у Варшаві, він переконався: вступ до вузу Східної Європи дає українцям карт-бланш для життя в Євросоюзі.

- Дуже важко знайти себе в Тернополі, де я народився і виріс, – з жалем підсумовує Пришляк.

Один з головних плюсів для українських абітурієнтів у Польщі – довгострокова віза, завдяки якій студенти можуть потрапити на стажування в Німеччину, Францію чи Великобританію, щоб після закінчення навчання влаштуватися там на роботу. Чеські і польські дипломи, на відміну від українських, в країнах ЄС визнають без спеціальної процедури підтвердження.

Граніт науки

Паломництво українців до вишів Східної Європи країнам, що приймають, є вигідним подвійно, наголошують експерти. Університети поповнюють за рахунок іноземців свою скарбницю, а держави латають діри внутрішніх ринків праці.

- Велика кількість польських студентів їдуть навчатися до Німеччини й Англії [і залишаються там працювати]. Ну а Польща, у свою чергу, намагається залучати іноземних студентів, – пояснює Ковальський.

Але й тут потрібно знати міру, попереджає Пришляк. Трапляється, що аудиторії польського вузу суцільно заповнені українцями, і це не на користь молодим людям. Навчання за кордоном це не тільки отримання знань, але й культурний обмін з іноземними однолітками, "а так студенти варяться у власному соку".

Однак навіть у цьому випадку у східноєвропейської освіти маса незаперечних переваг. Тут, на відміну від України, відсутня корупція під час складання іспитів і заліків, а студента оцінюють винятково за його здібностями і роботою.

- Якщо викладача спіймають на хабарі, він негайно буде звільнений, і в подальшому це відіб´ється на його репутації, – запевняє Ковальський. – Після цього десь працевлаштуватися йому буде вкрай складно.

Суворе ставлення до хабарництва компенсується рівнем зарплати викладачів, яка в середньому становить 1 тис. євро, тоді як в Україні – 300-400 євро.

При цьому і робоче навантаження у поляків й українців відрізняється вчетверо – 200 і 800 годин лекцій на рік відповідно. Завдяки цьому західні колеги можуть реалізовувати власні проекти та більше уваги приділяти студентам.

Польський або чеський викладач ніколи не зарахує куплену або скопійовану з інтернету курсову або дипломну, впевнений Ковальський.

Ще один плюс європейських викладачів у тому, що більшість з них – практики і, відповідно, передають студентам не тільки теоретичні знання.

Ганна Кулаковська, начальник відділу з підбору персоналу мобільного оператора Київстар, вважає європейську освіту більш практичною і бізнес-орієнтованою, ніж українську.

- Після такого навчання людина готова привносити свої ідеї, знання і досвід в компанію, – міркує Кулаковська. – А от після вітчизняного вузу навпаки – компанія інвестує у спеціалізацію співробітника.

Добре, що, за оцінками експертів, більша частина студентів, отримавши освіту за кордоном, повертається на батьківщину. Тут фахівець з іноземним дипломом, як і раніше, більш конкурентоспроможний. Українські агентства з працевлаштування цінують і хорошу англійську таких кандидатів, додає Тетяна Нікітович, директор рекрутингового агентства Smart Solutions.

Тому експерти вважають, що освоєння молодими українцями західної і, зокрема, східноєвропейської освіти тільки починається.

- З одного боку, все більше людей можуть собі це дозволити, – зазначає Юлія Маленовська, менеджер з освіти за кордоном компанії Study Bridge, яка відправляє студентів на навчання за кордон. – З іншого, все більше людей хочуть виїхати з країни через економічні проблеми.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Оголошення
live comments feed...