Рівнянин-політв'язень Кремля Микола Карпюк: Я спокійний щодо своєї долі, вірю, що мене або обміняють, або ще якимось чином звільнять, а якщо немає — покличе до себе Всевишній

Уродженець Рівного 55-річний Микола Карпюк вже 5 рік перебуває у російській в'язниці за сфабрикованою справою про тероризм. У 90-х роках Карпюк був одним з лідерів рівненської УНСО, учасником акцій "Україна без Кучми", а в 2013-2014 роках - в керівництві "Правого сектору".

У березні 2014 року його затримали при в'їзді до Росії, де він утримується під вартою за вигаданими звинуваченнями у злочинах проти федеральних військ, скоєних у ході першої чеченської війни. У травні 2016 року засуджений до 22,5 років ув'язнення Російська правозахисна організація «Меморіал» визнала Миколу Карпюка разом зі Станіславом Клихом політв'язнями. Наразі Микола Карпюк перебуває у сумновідомому Володимирському централі.

Громадське ТБ передало запитання Миколі Карпюку через його адвоката Олексія Барановського. Далі — відповіді українського політв'язня.

«Набирає силу нове покоління»

До кінця року в мене є газети і журнали за підпискою, із них дізнаюся інформацію про події в Україні. Результати президентських виборів багато в чому закономірні, люди незадоволені старими політиками, набирає силу нове покоління, яке хоче бачити нові обличчя.

З команди (Володимира) Зеленського я особисто знаю тільки Олександра Данилюка (призначений секретарем Ради національної безпеки і оборони 28 травня — ред.). Ну що ж, подивимося. Саша може!

А ще, мені здається, дуже важливо вести діалог всередині українського суспільства. Умовно кажучи, між флангом Зеленського і флангом Порошенка небезпечно занадто поляризувати суспільство, тому що без національної консолідації важко буде проводити ефективні реформи в країні.

Сподіваюся, новий склад Верховної Ради і Адміністрації президента зможуть знаходити компроміси заради майбутнього України в такі важкі для країни часи.

«Тягар розлуки з родиною нестерпний»

Я спокійний щодо своєї долі, вірю, що мене або обміняють, або ще якимось чином звільнять, а якщо немає — покличе до себе Всевишній. Здоров'я поки що вистачає, а ось тягар розлуки з родиною нестерпний. Особливо прикро, що не можу брати участь у вихованні свого сина Тараса.

Розумію, що цей рік виборний, українським політикам особливо не до нас, то одні вибори, то інші, але не слід все-таки забувати про долі українців, яких утримують у російських в'язницях.

«Я вдячний за слова підтримки»

Мені листи приходять з 16 країн, я порахував. І з України, і з Росії, з Австралії, Америки, Європи, країн Прибалтики. Всім дуже вдячний за слова підтримки, це дуже допомагає. Вибачте, якщо не всім виходить відповідати, марки швидко закінчуються. А щоб через електронну систему відповідати (або систему Росв'язень) — замовляйте, будь ласка, бланк відповіді.

Також хочу висловити своє захоплення тим людям, хто в Росії проводить пікети за звільнення українських політв'язнів, закликає до обміну ув'язненими, спасибі вам. Потрібна велика мужність, особливо, щоб проводити такі акції в Москві. І, звичайно, слова подяки російським адвокатам, які захищають наших моряків та інших політв'язнів.

«У Росії тільки вчаться боротися за своє майбутнє»

У Росії культурна еліта відсторонена від державотворчих процесів сучасного суспільства, але зростає нове покоління, яке вже не хоче жити по-старому, як при совку. Вони поки що тільки вчаться боротися за своє майбутнє, але їх час скоро прийде. Це історична закономірність розвитку подій.

Українці просто раніше зуміли звільнитися від цих кайданів минулого. У російської влади прийнято ставитися до людини як до ресурсу, але це неправильно. Держава для людини, а не людина для держави.

Нашу кримінальну справу сфабрикували через тортури, загрози сім'ї, заради досягнення «зірочок» і нагород. Але я ніколи не був у Чечні, не здійснював цих злочинів, в яких мене звинувачують. А для них будь-які засоби хороші. Людина для них — ніщо.

«Українська демократія здала важливий іспит»

Я вдячний Петру Порошенкові за його роботу. Я, як і ви, знаю про всі його плюси і мінуси. Але те, що він спокійно віддав владу, чітко дотримуючись процедури і термінів, говорить про те, що українська демократія склала найважливіший іспит — у нас влада є змінною.

Свого часу я був приємно здивований активністю української консульської служби, яка опікується захистом прав громадян України. Не тільки нашим із Станіславом Клихом, а й інших бранців. І я сподіваюся, що Адміністрація президента Володимира Зеленського, нове керівництво МЗС продовжать роботу з пошуку можливостей нашого — всіх нас — якнайшвидшого повернення додому.

Інтерв'ю спеціально для Громадського записав адвокат Миколи Карпюка Олексій Барановський

Читайте нас в Телеграмі: https://t.me/Rivne0362ua