Чи чесні тендери на Рівненщині та Волині?

Ситуація у державних закупівлях дещо покращується, але чимало коштів платників податків витрачаються неефективно. Втрати вимірюються десятками мільйонів гривень. І мова йде не лише про зловживання чи корупцію, такі факти теж є, але, на думку громадських активістів з ініціативи «За чесний тендер», вкрай не вистачає справжньої конкуренції, заважає низький рівень знання тендерного законодавства, не вистачає довіри та ефективної комунікації між замовниками та потенційними постачальниками. Про проблеми підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів говорили в Рівненській облдержадміністрації під час засідання «круглого столу», що відбувся у вівторок 30 серпня.

«Сотні мільйонів гривень витрачаються на державних закупівлях (тендерах), - розповідає керівник проекту «За чесний тендер на Рівненщині та Волині» Святослав Клічук. – Громадяни часто нарікають на величезну корупцію та зловживання у цій сфері. Причин для цього багато: тендери прописані під конкретні фірми, змова між учасниками, а також між замовниками та бізнесом. Але часто кошти неефективно витрачаються з інших причин, зокрема через відсутність справжньої чесної конкуренції, над цим потрібно думати та працювати спільно громадськості, владі та бізнесу. Усунення цих причин дасть змогу зекономити мільйони і мати кращі товари, якісніше збудовані соціальні об’єкти, кращі послуги – усе, що купується за державні, а точніше кошти платників податків через тендерні процедури».

Найтиповіші порушення, виявлені в ході реалізації проекту «ЗА чесний тендер на Рівненщині та Волині»:

1.​ Недотримання вимог закону з процедур проведення закупівель, наприклад непублікація відповідних документів, вимога зайвих документів.

2.​ Фіктивна конкуренція, тобто коли одна фірма реально бере участь у торгах, а інша їй підіграє.

3.​ Відкидання найдешевших пропозицій через несуттєві формальні підстави.

4.​ Штучні обмеження участі у торгах, що може означати написання умов під конкретну фірму.

5.​ Уникнення тендерних процедур.

Під час реалізації проекту активістам довелося зіткнутися з такими проблемами:

-​ Низький інтерес громадськості та ЗМІ до витрачання бюджетних коштів.

-​  «Пасивна» реакція контролюючих органів на звернення громадських активістів та депутатів.

-​ Небажання бізнесу працювати з бюджетними коштами, що викликане сформованою системою «закупівель для своїх», відсутністю гарантій зі сторони бюджетних установ про вчасну оплату тощо.

-​ Введення в процес закупівель юридичної фірми консультанта, в діях якої вбачаються ознаки корупції та виявлені факти порушення закону.

-​ Часто незнання законодавства як тендерними комітетами, так і представниками бізнесу.

Пропозиції:

-​ Створення умов для максимальної конкуренції на ринку державних закупівель, проведення семінарів, круглих столів, нарад з потенційними постачальниками, навчання представників бізнесу за бюджетні кошти;

-​ Краща підготовка тендерних комітетів замовників;

-​ Розглянути можливість введення в штати одного з управлінь ОДА, РДА, виконкомів місцевих рад працівника, який фахово займатиметься проведенням тендерів для різних підрозділів або ж делегування таких повноважень наявним спеціалістам;

-​ Депутатам, журналістам та громадським активістам – активніша реакція на факти неефективного витрачання публічних коштів через тендери;

-​ Залучення до проведення тендерів професійних закупівельників. Разом з тим, варто зважати, що не всі такі фірми є добросовісними.

-​ Активніша участь громадськості та ЗМІ у процесі моніторингу державних закупівель.

Серед пропозицій, як прозвучали від замовників, тобто розпорядників бюджетних коштів, найчастіше зустрічаються наступні:

-​ Передбачати в бюджеті окремі кошти на матеріальне заохочення членів тендерних комітетів, адже на них лежить чимала відповідальність та додаткові обов’язки, які жодним чином не оплачуються;

-​ Створити «чорні списки» недобросовісних виконавців, аби вони не могли якийсь час брати участь у закупівлях;

-​ Продумати механізм, який би допоміг купувати більш якісні товари, а не лише найдешевші;

-​ І одна дискусійна норма – надати переваги місцевим постачальникам та виробникам.

Діяльність проводиться в рамках проекту «За чесний тендер на Рівненщині та Волині», що реалізовується Рівненським агентством журналістських розслідувань, за підтримки Програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження». Метою проекту є сприяння та контроль над прозорістю організації та проведення тендерів на Рівненщині та Волині для ефективнішого використання коштів громади.