«Борець за добро» ЯрмаК: «У Росії бажають мені смерті»

15 листопада в МПК «Текстильник» відбувся концерт відомого українського репера, а віднедавна ще й актора, Олесандра Ярмака. Всеукраїнський тур під символічною назвою «22» для співака означає більше, аніж просто концерт. Про це він заявив на прес-конференції:

-          Цей тур включає 25 міст. Присвячений він не просто пісням, а тій ситуації, що склалась у нашій країні в 22 роки. Саме тому завданням туру є донести щось слухачам, до того ж нашими прихильниками є переважно молодь, підлітки. Я би назвав його швидше  політичним уроком, після якого молодь повинна зробити висновок щодо всього того, про що слухала. У нас є така маленька місія – об’єднати країну в такий тяжкий час. У нас виходять дуже душевні концерти і чітко помітна еволюція українців – вони стали більше любити Україну.

Ви їздили виступати до наших героїв, які зараз «на лінії вогню». Як воно – співати для тих, хто щодня дивиться в обличчя смерті?

-          Чесно, коли ми виступали для 95 бригади в Слов’янську, то я взагалі не знав, що їм сказати, дуже хвилювався. Бо дібрати те велике слово «дякую» просто неможливо, бо воно досі не існує. Саме тому виступати було не те щоби тяжко, але відповідально. У нас вийшло, бо вони посміхались, були щасливими хоч на секунду. У Северодонецьку на площі в мене просто розривалась душа. Люди мене дуже сильно підтримали, коли я сказав, що ми не боремось за прізвища. На Майдані ми боролись, щоби і на Донбасі люди почали жити по-людськи. Ми не можемо пасти задніх завжди, наче двієчники. Світ йде вперед, а ми рівняємось на таких самих двієчників, як самі, я маю на увазі сусідів.

Чи плануєте ще якісь концерти «за барикадами» найближчим часом?

-          Так. 19 грудня ми виступатимемо в Краматорську з благодійним концертом. Всі зібрані кошти перейдуть до тих, хто воює.

Ти раніше виступав із концертами в Росії. Як відреагували в країні-агресора на те, що ти активно підтримував спочатку євромайданівські події, а тепер допомагаєш українським військовим?

-          Я для них бандерівець і фашист. У них просто якісь проблеми з психікою, деякі навіть бажають мені смерті. У мене нема бажання після такого їхати в Росію, хоча там також є адекватні хороші люди.  Я маю там багато близьких людей.

Попри таку активну громадянську позицію пісні ЯрмаКа звучать переважно російською…

-          Коли я вибрав жанр реп, то проблема в тому, що українська мова занадто м’яка для нього, він дуже жорсткий. Якби я вмів співати, то співав винятково українською. Українська мова надзвичайно душевна і в пісенному жанрі вона для мене найкраща на планеті.

Чи не закидали тобі того, що ти робиш концертні тури  у той час, коли молоді хлопці воюють на Сході?

-          Ні, такого не було. Люди із задоволенням приходять на концерти. Взагалі в країні лишилось мало співаків, на чиї концерти можна сходити. Бо ж бачите, багато з тих, кого ми вважали прикладом виявились «патріотами»  і в тяжкій ситуації просто зрадили країну. Тому людям потрібні такі «правильні» концерти, щоби розслабитись і провести час із користю.

Якщо настане момент, коли треба буде йти воювати – піду. Я завжди борюсь за добро. Просто виникає питання: чому в країні, де півмільйона військовозобов’язаних, вони не воюють? Ті ж даїшники, які продовжують брати хабарі. А кращі люди країни йдуть помирати.

Зробімо невеликий екскурс у минуле. Після того, як ти «без каблуків», «нашими молитвами» вийшов на велику сцену, чи отримував якісь шоу-бізові пропозиції?

-          Було купа пропозицій. Мене хотіли забрати в Москву, пропонували контракти, житло…Але в мене є люди, справжні друзі, з якими я працюю спочатку, я не можу їх зрадити. Взагалі не вмію цього робити. Краще робити все маленькими, але чесними кроками.

Ось був такий собі Сашко-КВНщик, потім Сашко-студент НАУ, який знає все про ремонт газових та гідравлічних систем літака…

-          Насправді не знаю нічого (авт. - сміється)

…та все ж, як тебе занесло в музичну течію?

-          Я все життя обожнював музику. Хоча не вмів співати взагалі. У мене тато музикант (барабанщик), він намагався мене вчити музиці, однак я бігав то на футбол, то на боротьбу, то на бокс. Потім був КВН, в команді я говорив завжди найбільше (авт. - сміється). Коли ж КВН став таким брудним мені просто гидко грати в ньому.

Після виходу твого хіта «Підарасія» в інтернеті з’явились чутки, що тебе виганяють з університету. Це правда?

-          Мене завжди з нього виганяли. 19-го січня я був на Майдані, до пізньої ночі, а 20-го в мене був захист диплому, якого я, чесно кажучи, купив (сміється). Я просто взагалі не отримував ніякого кайфу від того, що вивчаю. Мені подобався університет, бо там був справді творчий розвиток. Але на пари я ходив дуже рідко. Напевно, в університеті не було ще такого студента.

Чи зайняте зараз «серце пацана» Олександра Ярмака?

-          У мене є кохана дівчина, у нас серйозні стосунки. Поруч зі мною сильна людина, я її поважаю за її вчинки. Ця людина відрізняється від всіх тих, з ким я гуляв до цього. Для мене важливо,що вона не є лицемірною, вона завжди говорить прямо все, що вважає за потрібне.

Ти не лише репер, а вже і актор. Розкажи, як виникла ідея створення фільму «Як гартувався стайл»? І чи важко було змінювати амплуа?

-          Все вийшло спонтанно. Ми познайомились з директором телеканалу НЛО і ми виявились з ним дуже схожими. Він теж хоче щось змінювати. Ми йому запропонували зняти серіал – він погодився. Як на мене, перший сезон у нас не вдався, бо взялись одразу за непідйомну ношу. Є дуже багато моментів, що нас не влаштовували і ми вирішили реабілітуватись другим сезоном. На мій погляд, це буде першим справді цікавим молодіжним продуктом у галузі українського кінематографу.

Наскільки правдивими є історії з серіалу?

-          У першому сезоні все практично було вигаданим, окрім того, що ми студенти і живемо в гуртожитку. Гусь – теж вигаданий персонаж. Це просто мій хороший друг-комік, з яким ми давно знайомі і знімали квартиру в Києві не один рік.

У другому сезоні, де ми бротимемось із наркобізнесом і всім іншим – вигадано. Але деякі моменти, де нас змушують зніматись в рекламах, коли знімають такі кліпи, які «потрібні» - це все є в нашому шоу-бізнесі. Я недавно спілкувався з одним американським продюсером і він сказав мені, що в Україні не шоу-бізнес, а просто бізнес – відмивання грошей.

Розкажи про найбільш знаковий, серед проведених, концерт для тебе.

-          Однозначно сказати не можу, бо кожен концерт відрізняється чимось своїм. Ось у Дніпропертовську було дуже приємно, коли фани розгорнули великий прапор України. Зараз буде найбільший у моєму житті концерт в Києві, 27 листопада, ми плануємо зібрати близько 3000 людей.

*прим. -  Олександр Ярмак спілкувався російською.

Читайте також статтю про концерт Ярмака.

Фотозвіт із концерту.