Україна подала свій очікуваний внесок до глобальної кліматичної угоди

Річ у тім, що Україна подала до Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі Зміни Клімату так званий «очікуваний національно-визначений внесок» (ОНВВ) до нової глобальної кліматичної угоди на період 2020-2030 роки, якій був затверджений розпорядженням Уряду. Як стверджують експерти, цей документ вплине на стратегію та перспективи соціально-економічного розвиту України на найближчих 15 років.

Про факт подачі такого показника до однієї із структур ООН заявила заступник директора департаменту кліматичної політики Міністерства екології та природних ресурсів Олена Балбекова в ході круглого столу «Внесок України до глобальної кліматичної угоди: яка кліматична політика буде завтра?», організованого в УКМЦ Громадянською мережею ОПОРА.

З-поміж усіх запропонованих експертним середовищем та громадськістю варіантів за основу при визначенні ОНВВ був прийнятий так званий «інвестиційно-активний» макроекономічний сценарій розвитку, який передбачає, що Україна бере на себе амбітну, але в той же час обґрунтовану та справедливу ціль не перевищувати у 2030 році 60% викидів парникових газів від рівня викидів таких газів у базовому 1990 році. Цей ОНВВ України, як зазначено в самому документі, буде переглянутий після відновлення територіальної цілісності й суверенітету держави, ухвалення стратегій соціально-економічного розвитку на період після 2020 року з урахуванням обсягів залучення інвестицій.

Глобальна кліматична угода буде в центрі уваги Конференції Сторін, яка відбудеться в грудні в Парижі. Президент Франції Франсуа Олланд, зокрема, заявив, що дана конференція може виявитися «останнім шансом врятувати планету Земля».

За коментарями звертайтесь:

Прес-секретар житлово-комунальних програм

Громадянської мережі ОПОРА

Богдан Горобчук

тел: +38 0635835280

Громадянська мережа ОПОРА — це неурядова, позапартійна і фінансово незалежна всеукраїнська мережа громадських активістів. Ми об'єдналися з метою активізації громадської участі в політичному процесі, шляхом вироблення і впровадження моделей впливу громадян на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.