Новий законопроект про страхування не захищає споживачів

Законопроект «Про страхування» (№1797-1) змушує страховиків «догоджати» державі, а не споживачам. Про це заявив Олександр Шойхеденко, голова Наглядової ради Страхової компанії «ВУСО», коментуючи документ, який зареєстрували депутати коаліції.

Олександр Шойхеденко наголошує, що пропонований закон не зобов'язує страховиків покращувати сервіс, не захищає клієнтів і не запроваджує додаткових механізмів контролю якості послуг. Натомість, за його словами, документ змушує страхові компанії виконувати безліч суто формальних вимог державних органів.

«У державних органів залишається дуже багато можливостей для створення корупційних схем і зловживань. Деякі підстави для відмови у видачі ліцензії чи введення тимчасової адміністрації не мають чітких критеріїв. Це завжди веде до корупції», – зазначив голова Наглядової ради СК «ВУСО».

«Методи впливу та штрафні санкції виписано спеціально під корупціонерів. Чому за порушення статті передбачено діапазон штрафів від 1000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів? Хто це вирішує, на підставі чого, абсолютно незрозуміло», – сказав він.

На думку Олександра Шойхеденка, через положення документу втрачається основний сенс державного нагляду: «Мета нагляду – контроль за покриттям резерву страховиків активами та захист прав страхувальників. У законі це перетворено на пошук причин для викачування хабарів у страховиків». «Крім того, немає механізму притягнення до відповідальності посадовців уповноваженого органу за помилкові й неправомірні рішення», – додав він.

За його словами, документ передбачає, що нову ліцензію страховику, який щоквартально здає звітність, уповноважений орган видає впродовж 90 днів. «Чому 90? Адже профільний орган усе знає про цього страховика. Двох-трьох тижнів цілком досить», – наголосив Олександр Шойхеденко.

Нагадаємо, законопроект «Про страхування» №1797-1 зареєструвала група депутатів коаліції. Він передбачає окремі класи для ризикового страхування та страхування життя, запровадження електронного полісу, введення інвестиційного страхування та пруденційного нагляду, створення саморегулівної організації страховиків з обов'язковим членством, а також посилює вимоги до платоспроможності страхових компаній.