Оборонці Дебальцевого: хлібороб «Япончик» з блокпоста «Балу»

  Кулеметник Михайло зі 128 окремої гірськопіхотної бригади, або як його називають бойові побратими «Япончик», донедавна був одним з оборонців Дебальцевського напрямку та тримав ключові позиції на лінії оборони українських силовиків. 
 Цьому чоловікові 39 років, у мирному житті - він хлібороб з Вінниччини. З такими ж трударями він чотири місяці обороняв блокпост «Балу». За довгі місяці протистояння бліндажі та укріплення стали для «горіхів» домівкою. Тут браталися, прощалися з загиблими, та намагалися зрозуміти чому деякі українці за підтримки росіян взяли до рук зброю і розпочали цю безглузду війну. 
 Незадовго до виходу з Дебальцевого вони святкували невеличку безкровну перемогу. Тоді, розповідає Япончик, стояв туман, видимість така, що на кілька метрів довкола – все біле мов молоко. Бійці на блокпості якраз відпочивали і вслухалися у ранкову тишу неспокійного Донбасу. Почули рев танкового двигуна. Хтось з хлопців каже «наш», але командир забив на сполох. Всі тільки й почули «стріляйте в нього!». Хто що мав під рукою зі зброї, кинулися бити по бронемашині. Під танк полетіла граната, розрив якої пошкодив гусеницю. Т-72 розвернуло на місці і він з’їхав в яр поблизу. Екіпаж, двоє місцевих і один росіянин, вискочив з танка. Тікати не було куди, тому здалися без бою. 
 Затримані розповіли, що йшли в колоні із шести Т-72. Один зломався і повернув, а ці «щасливці» – просто загубилися. 
"Ми їх питаємо, чого ви проти нас воюєте, а вони все ту ж пісню, що ми бомбимо «їхні» міста. Просили їх розповісти, які ж міста ми бомбили, але крім словоблуддя – нічого конкретного", - доповнив кулеметник 128-ї. 
Боєць згадує, що танк був новесенький, ще двигун та його вузли були мов щойно з конвеєра, в солідолі і мастилі. Але згодом в бойову машину влучили ворожі міни і від техніки залишилася груда металобрухту.
Про вихід з Дебальцевого говорить щиро та з сумом. Хлопцям «наш» блокпост було шкода лишати. 
 "Ми дуже чекали обіцяного перемир’я, але… не вийшло. Нас накривали усім: «Градами», танками, мінометами і важкою артилерією. Йшла на штурми піхота. Першого дня ще давали раду і відбивали атаки, але щільність вогню по нас зросла неймовірно швидко. Триматися далі не було сенсу, навколишні будівлі та укриття було вщент знищено", - згадує Михайло. 
  За його словами, першою виходила розвідка, яка перевірила безпечність дороги. Потім рушили основні сили. Спочатку - пішо, далі в заздалегідь обумовленій точці на них чекав транспорт. Під шквальним вогнем ворожої артилерії вони передислоковувалися до Артемівська. Подих перевели лише коли звуки розривів мін і снарядів почали затухати вже далеко позаду, а в голові лише три слова: «слава Богу, вирвалися!».
  Наразі бійці 128 окремої гірськопіхотної бригади готуються до відпусток та відновлення боєздатності. «Япончик» впевнений, як відпочинуть і їх потребуватиме український народ, бійці знову займуть лінію оборони та будуть стояти на варті спокою та миру рідної землі.

 майор Олександр ГАЙН із зони АТО
япончик
новини Рівне
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі