Реакція мера Рівного на проблеми гуртожитку на Відінській, 10

Як відомо, 4 липня керівництво області, органів прокуратури та міста Рівного провели спільну зустріч з мешканцями гуртожитку, що на вул. Віденській, 10 у Рівному, які вже тривалий час не можуть приватизувати свої кімнати.

Як розповсюдила пізніше прес-служба Рівненської обласної ради, «необхідність проведення зустрічі виникла через небажанням очільника Рівного розглядати рішення сесії обласної ради».

13 червня депутати обласної ради передали з обласної комунальної власності у  власність територіальної громади Рівного будівлю на вул. Князя Володимира, 112а. У подальшому міська рада Рівного мала б обміняти цю будівлю на приміщення гуртожитку, що дозволить мешканцям розпочати процедуру приватизації та гарантуватиме їх право на житло. «Однак, зі слів мешканців, міський голова Володимир Хомко перешкоджає обміну приміщень», - йшлося у поширеному повідомленні.

У зв’язку з цим міський голова Володимир Хомко вирішив у цій історії розставити усі крапки над «і» та повідомив наступне:

- Безумовно, я відношуся до мешканців цього гуртожитку зі співчуттям. Ситуація, у якій вони опинилися склалася не зараз, а 21 рік тому.

Я готовий допомогти цим людям, але за однієї умови – діятиму виключно в рамках закону України. А в Статті 293 Господарського кодексу України чорним по білому написано: «Не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством». Тобто обмін комунального майна з майном приватної фірми – це кримінал, а я не хочу мати проблем з Кримінальним кодексом України.

Закон один для всіх – і для прокурора, і для голови обласної ради! Через півтора роки тих людей, які зараз дають поради, на посадах не буде, залишуся я один з порушенням Закону.

Все ж це питання на сесію Рівнеради буде винесене обов’язково, і я більш ніж впевнений, що депутати його підтримають і рішення буде позитивне. Але я підпишу цю угоду лише за однієї умови,  коли Міністерство юстиції України дасть мені відповідні роз’яснення, а генеральна прокуратура підпишеться, що усе це законно. Інших причин чому я з цим зволікаю – немає. Причина одна – засторога Закону.