Співзасновник та директор зі стратегії компанії «JoyRocks» Девід Ніксон: «Пристрасть – секретний інгредієнт хорошої гри»

Девід Ніксон, співзасновник та директор зі стратегії компанії "JoyRocks", 9 та 10 травня у рамках хакатону відвідав Рівне. Як ми вже повідомляли раніше, це була дводенна подія, упродовж якої спеціалісти галузі інтенсивно і згуртовано працювали над створенням нових ігор. У рамках візиту Сайту міста Рівне 0362.ua вдалося поспілкуватися із Девідом про цілі проведення такого заходу в Рівному, а також про плани на майбутнє.

- Девіде, хто був ініціатором проведення хакатону у Рівному? У чому полягає його концепція?

- Уперше про хакатон я дізнався 5 років тому у соцмережі Фейсбук. Ця ідея запалює дуже швидко, оскільки такий захід дозволяє зробити перерву у тому, чим ти займаєшся на роботі, і спробувати щось нове. Коли довго займаєшся одним і тим же, то дуже корисно зробити перерву. Одного дня в офісі ми почали розмову про те, як рухається ідея в компанії. У Східній Європі роботодавець відчуває себе справжнім «босом», він вказує працівникам, що вони повинні робити. У США зовсім інший тип мислення – там керівництво отримує ідеї від працівників. Ви зустрічали коли-небудь термін grassroots? (ред. дослівно – корені трави. Термін, який позначає ініціативу збоку працівників). Цей термін означає силу людей. Якщо люди у маленькому містечку вийдуть у великій кількості на вулиці, щоб заявити про свої права – це буде вияв їхньої ініціативи, це і буде те, що американці називають терміном grassroots. Нещодавно у вас такий процес відбувся на Майдані.  Організовуючи проведення хакатону, ми думаємо про те, як зробити так, щоб кожен працівник став ініціативним. Це ж велика користь і для роботодавця. Ми використовуємо модель хакатону, щоб побачити, як люди можуть працювати. Це можливість для кожного працівника упродовж  декількох годин побути босом. Усі учасники цьогорічного проекту є працівниками компанії JоyRocks, вони працюють не як менеджери. Вони мають змогу створити свою команду і створювати гру або спільно із кимось, або ж самостійно. Цьогоріч є різні команди із різними ролями. Команди можуть складатися максимум із 5 людей, проте є і такі, де всього 1 людина. Більшість із них ніколи не створювали ігор від початку до кінця, бо у повсякденному житті вони займаються зовсім іншими речами.*

- Чи відбувався хакатон у Рівному раніше? А в Україні?

- У Рівному це вперше. Я чув, що хакатон відбувався у Києві, але не впевнений, що це був справжній хакатон. Це швидше було незалежне створення ігор, задля якого об’єдналися програмісти.

- Чи можна використовувати в подальшому ігри і програми, які будуть створені під час хакатону?

- Я не знаю. Це залежить від того, чи будуть якісними ці продукти. Коли створюється гра чи частина програмного забезпечення – це цілий цикл. Можуть створюватися елементи програмного забезпечення і потім зводитися у єдиний продукт. У мобільних іграх такий цикл може відбуватись впродовж 1 року. І не всі програмісти пройшли цілий цей цикл. Ми зараз на цьому проекті працюємо із дуже молодими людьми. Найперше, чому ми вважаємо, що хакатон потрібний і корисний, -  це шанс для працівника за короткий термін часу пройти цілий цикл розробки продукту. Це також досвід створення команд і роботи в них. Зазвичай люди працюють у командах по 15 чоловік. У межах цих груп вони добре знають одне одного, і кожен виконує свої функції. Задумка хакатону в тому, щоби взяти із цих груп по 1-2 людини і сворити нову групу, у якій би вони виконували інші ролі. Це чудова можливість отримати новий досвід роботи в команді, обмінятися вміннями і навичками і попрактикувати себе в іншій діяльності. Люди, які раніше не були дизайнерами ігор, стають дизайнерами ігор, - кожен пробує себе у новій ролі. Це шанс побачити, яку роботу виконують інші працівники компанії, і наскільки складною вона може бути.

- Чи можливо, що після такого експерименту людина захоче змінити свою роль в компанії?

- Я сподіваюсь, що таке буде. Це було б чудово! Процес створення гри сповнений наснаги. Це не вміння чи навички, це пристрасть! Вигравати в компанії завжди буде той працівник, який має пристрасть до роботи, яку виконує. Пристрасть – це секретний інгредієнт хорошої гри. Для художників важливо бути вільними і висловлювати на полотні свої емоції.Офісні працівники зацікавлені у своємі іміджі, вони «закріплюються» у тій ролі, яку виконують у компанії. Хакатон дозволяє кожному побути «художником». Хакатон не для заробляння грошей. Він для підвищення досвіду і кваліфікації. Якщо сьогодні комусь вдасться створити таку гру, яка принесе прибуток – це чудово. Але це не є ціллю.

- Як команди визначаються, які саме ігри вони будуть створювати?

- (Сміється) Я не знаю. Я створюю ігри упродовж 30 років. Я знаю, я вже старий (сміється). Один день у тебе з’являється ідея в голові і ти її записуєш. Інколи ідея може бути втілена через 3 місяці. Чи, скажімо, збереться купка людей, які мають різні ідеї, і почнуть їх разом втілювати. Люди постійно мають ідеї. У них є цілі файли, «заготовки», які чекають на реалізацію. Коли ти долучаєшся до такого проекту як хакатон, то ідеї природно починають роїтися в голові, згадуються старі і з’являються нові. Я думаю, що відповіддю на Ваше питання буде те, що створення – це ідея, а ідея може прийти звідки завгодно.

- Проект триває всього декілька днів. Чи можливо за такий короткий термін створити повноцінний продукт?

- Так. За цей час цілком можна створити гру, в яку можна грати. Створення моєї першої гри зайняло у мене 9 годин.

- Які відмінності у створенні гри для комп’ютера і для мобільного пристрою?

- Є величезна різниця. По-перше, це розмір екрану. Мобільний телефон має «тачскрін». По друге,  дизайн і реалістичність ігор для комп’ютера і для телефону має 100% відмінність. На телефоні людина може грати 5 хвилин, а гра на комп’ютері триває і 2 години. Цей факт потрібно враховувати під час розробки. Є така категорія ігор, які можуть функціонувати на обох платформах, але більшість – ні.

- Чи плануєте Ви у майбутньому ще проводити у Рівному хакатон?

- Ми плануємо ще проводити хакатони. І, можливо, у майбутньому будемо запрошувати до участі й інші компанії.

*Девід спілкувався англійською.