Вбито керманича Правого Сектору Сашка Білого

У ніч з 24 на 25 березня було вбито Олександра Івановича Музичко, відомого також як Сашко Білий.   

Про це повідомив близько 1 години 25 березня нардеп Олесь Доній на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook:

За останніми даними, Сашка Білого знайдено поблизу кафе «Три карасі», а сам Музичко загинув о 23:40 внаслідок стрілянини, влаштованої невідомими у цьому кафе. На тілі Музичка виявлено три вогнепальні поранення у ногу і серце. Є припущення, що до вбивства причетна російська диверсійна група, яка також викрала 6 осіб з кафе, троє з яких є активістами «Правого сектору».

Нагадаємо, що Сашко Білий з 2013 року був координатором Правого сектору у західних областях. У минулу суботу, під час з’їзду політичної партії УНА, яка була перейменована у «Правий Сектор», Музичко було обрано до складу Центрального проводу партії.

Протягом останніх місяців Сашко часто згадувався у ЗМІ. У січні він прийшов з автоматом на засідання президії Рівненської обласної ради. 27 лютого 2014 року завітав до прокурора Рівненської районної прокуратури Андрія Таргонія зі зброєю, словесно принизив його та вдарив. Також він пообіцяв повісити міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова як собаку.  

 13 березня координатор «Правого сектора» у Західній Україні Олександр Музичко написав на своїй сторінці в соціальній мережі:

«Керівництво генпрокуратури і МВС України прийняло рішення про моє фізичне знищення або захоплення і видачу мене Росії, для того, щоб потім все звернути на спецслужби РФ. Для проведення цієї операції вже створений спецзагін. Ми володіємо на 100% достовірною інформацією. Прошу вважати це офіційним зверненням до СБУ України. Звертаюсь також до своїх побратимів, до всіх українців, націоналістів-патріотів: я не боюся смерті і живим не здамся! Хай мої вороги не надіються, що знищивши мене, вони будуть спати спокійно. Моє місце займуть інші патріоти, які продовжать нашу боротьбу».

Біографічна довідка:

Народився 19 вересня 1962 року у місті Кізелі Пермської області Російської РФСР.

Освіта середня спеціальна.

У 1981–1983 роках проходив строкову військову службу у військах ППО в / ч 33115с в Тбілісі.

Після проголошення незалежності України отримав українське громадянство. Створив у Рівному першу націоналістичну організацію СНУМ (Спілка незалежної української молоді), згодом став членом Української національної асамблеї) а після подій ГКЧП — загонів УНСО на Рівненщині.

У 1994 році, під час першої чеченської війни, командував загоном УНА-УНСО «Вікінг», який воював у складі підрозділу польового командира Шаміля Басаєва, був особистим охоронцем президента Чечні Джохара Дудаєва. Під час першої чеченської війни отримав позивні «Білий» і «Консул».

Після загибелі Джохара Дудаєва Олександр Музичко повернувся до України. Неодноразово був обвинуваченим за кримінальними статтями (заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вимагання грошей). У січні 2003 року рівненський міський суд засудив Олександра Музичка до трьох з половиною років ув'язнення.

У 1995 році Музичко побив відвідувача рівненського кафе, заведену на нього справу було припинено. У 1997 році Музичко влаштував у Києві замах на Олега Біса, члена УНА -УНСО. Однак, незважаючи на заперечення співробітників правоохоронних органів, справу закрили.

У 1999 році Музичко опинився на лаві підсудних: у складі злочинної групи він викрав в Рівному місцевого бізнесмена, вимагаючи від нього 1000 доларів США. Музичко і його спільники утримували і регулярно били бізнесмена, поки їх наприкінці дня не заарештувала міліція в диско-барі «Холідей». Незважаючи на спроби УНА-УНСО чинити тиск на слідство і змусити його закрити справу під приводом необґрунтованого політичного переслідування, Музичко в січні 2003 року був засуджений на три з половиною роки.

У 2012 році Олександр Музичко балотувався в народні депутати України по 153-му виборчому окрузі (центр — м.Рівне), посівши 6 місце (1226 голосів, 1,14%).