Дубенський «вікінг» виготовляє прикраси, альбоми, книги та інші цікавинки за давніми європейськими технологіями

Все більше і більше  популярними стають речі, створені власними руками. Подарунок, зроблений власноруч, цінується набагато більше, бо в це майстер вкладає найкращі почуття. Про такі речі можна сказати: «Зроблено з любов’ю». 

Одним із таких «хендмейдівців» є людина із неординарним захопленням, -   дубенчанин Валентин Колонтай. Його творча майстерня ніби повертає у минуле,  і воно оживає у його роботах. Це неможливо передати – треба побачити.

Про секрети створення своїх шедеврів Валентин поділився особисто.

-          Із чого почалося таке неординарне захоплення?

-          Виготовляти книги я почав восени 2011 року. Власне, це ще не було захопленням. У рамках здобуття фаху постало завдання: «Реконструкція кодексу романського періоду з мінімальним шрифтовим наповненням». Тобто, я брався за виготовлення книги "з нуля", за технологією, яка використовувалась в Європі 1000 років тому.

-          Як саме відбувається процес створення робіт?

-          Папір складається у розвороти, розвороти - у зошити, котрі зшиваються докупи ланцюжковим способом у повноцінний книжковий блок (паперова частина книги). Далі,  до книжкового блоку кріпляться дерев’яні кришки-оправи, клеїться шкіра та форзаци (елемент конструкції книги у переплеті). Заключним кроком у роботі було плетення капталів (смужка тканинного матеріалу) і декоративне тиснення на передній кришці оправи. Технологічний процес є досить тривалим, тому його важко зрозуміти із розповіді, це треба бачити))

-          А як щодо технології шрифту? Адже, він теж особливий.

-          Щодо шрифтового наповнення, то у книзі був записаний фрагмент із "Слова о полку Ігоревім". Текст писався давньоруським уставним письмом. Наступною роботою стала реконструкція готичної книги. Тут тобі і шиття на шкіряних ременях, і латунні застібки із гравірованим орнаментом.

-          І це був лише початок твого захоплення. Як розвивалася твоя діяльність далі?

-          Активна діяльність у цій сфері почалась восени 2012 року. Почав із нотатників, потім з’явились фотоальбоми та артбуки.

-          Із яких матеріалів виготовляєш роботи?

-           Використовую різні види паперу (акварельний, дизайнерський, черпаний), картон, дерево, мідну та латунну фурнітуру (застібки, кутики, декоративні елементи, як от: медальйони із травленим орнаментом).

-          Якими матеріалами ти не користуєшся?

-          Тканини, мереживо, шкірозамінник та іншу пластмасу не використовую принципово. Користуюся виключно якісним  та екологічним матеріалом.

-          На що орієнтована тематика твоїх робіт?

-          Тематика робіт орієнтована на історичну стилізацію, кельтські та скандинавські мотиви.

-          А чому саме кельтські та скандинавські мотиви? Ця історична доба тебе надихає?

-          Одне із захоплень - історична реконструкція. Конкретніше, - відтворення духовної та матеріальної культури Скандинавії періоду раннього Середньовіччя (9-11ст.), коли бородаті вікінги давали тягла всім і кожному від «фьйордів» Ісландії до узбережжя Пн. Африки та Америки. Сюди входить і ознайомлення з літературними джерелами («Старша Едда», фольклор, наукові праці про минуле Північної Європи, часів похмурого Середньовіччя), і пошиття одягу згідно із технологіями того періоду, і вивчення життєвого укладу. А найцікавіше - це приємне, а головне - корисне проводження часу на фестивалях історичної реконструкції з друзями та однодумцями. На території України проводиться низка таких заходів. Моїм першим виїздом став похід на «Форпост» (Кам’янець-Подільський) влітку 2013 року. Захопливе дійство, що залишило дивовижні враження.

-          А як щодо прикрас?

-          Паралельно розвиваю іншу лінію - створюю прикраси. Спочатку це були кулони, сережки, брошки з міді та латуні, орнамент на яких «травлю» у кислоті. Пізніше взявся за стімпанк- прикраси з годинникових механізмів.

-          А тут, що було джерелом твого натхнення?

-          Тут джерелом натхнення служить естетика вікторіанської Англії, з паровими двигунами, коліщатками та  дирижаблями.  

-          У соціальній мережі  ти створив власну групу. Розкажи про неї.

-          Так, все це дійство об’єднав під назвою «Майстерня «Форзац». Тут можна ознайомитися із моїми роботами та замовити щось для себе.

-          Можливо, ще є якісь захоплення?

-          Окрім цього роблю кроки в галузі станкової графіки. Займаюсь офортом (гравюра глибокого друку). Малюнок гравірую на покритій спеціальним лаком, мідній пластині, опісля «травлю» у кислоті. Потім, промиваю пластину розчинником, затираю фарбу і віддруковую на папір. Процес цікавий та захопливий.

-          Чи брав участь у конкурсах. Можливо, була виставка твоїх робіт?

-          Зі своїми графічними роботами брав участь у Міжнародних виставках (Україна, Польща). У листопаді 2012 у Львові відбулась перша персональна виставка «Залізне поле. Антиутопія».  Концепція виставки базувалась на творчості філософа-традиціоналіста Юліуса Еволи.

-          Дякуємо за розмову. Дізналися багато цікавого. Бажаємо творчого натхнення тобі.