Винахідник Віталій Устимчук покинув столицю, щоб розвивати рідну Млинівщину

Чи може молода людина з сільської глибинки досягти успіхів у науці чи стати винахідником, чиїми проектами з вдячністю користкватимуться люди? Звучить фантастично. Але таке буває, головне хотіти і знати, як цього досягти. У цьому пререконаний житель села Брищі з Млинівщини, директор компанії«Simplе Energy», проєктний менеджер Острожецької громадиВіталій Устимчук.Під його керівництвом громада перейшла на екологічну, альтернативну енергетику, у планахпереробляти сміття в енергію і використовувати на благо комунальних закладів громади, або ж навіть робити з пластикових відходів бруківку.

– Звісно, наші люди не звикли до інноваційних технологій, тож їх ще вчити і вчити, показувати, що це не "іграшки" і не "дурниці", що ці технології працюють не лише за кордоном, а цілком їх можна втілити і у нас. Однак у нас чи не найоголовніша проблема – це неосвіченість і недалекоглядність люду. І саме це часто гальмує розвиток села. Зрозумів це на прикладі роботи в Острожецькій громаді. Замість того, щоб підтримати тих, хто щось робить, або ж допомогти, мусиш вислуховувати критиканство. А конструктивних пропозицій – не густо, – міркує пан Віталій.

Нашого земляка знають не лише на Рівненщині. Він гідно показав рівень розробок українських науковців, коли представляв Україну на конференції у Варшаві. Тут він показав власний проєкт виробництва біогазу з органічних відходів, і зайняв перше місце.

Де ж він здобув такі високі знання?

– Насамперед, звісно, самоосвіта і власна зацікавленість альтернативною енергетикою. Не кожен український вуз має фахівців, які розуміються у цьому напрямку, – каже Віталій. –Навчався в Мирогощанському аграрному коледжі, пізніше вНаціональному університеті біоресурсів та природокористування на факультеті електротехнічні технології, енергетика в промисловості.

А далі – робота в столичному офісі компанії «Schneider Electric». Попрацював 5 років і звільнився з престижної фірми.

Каже, з часом тут стало "не цікаво", робота себе вичерпала: нічому новому тут уже не навчився б:

– У мене на той час вже були власні плани, вони, звичайно, не так реалізувалися, як хотілося, але все ж, бажав спробувати щось своє, щось нове. Тоді в мене вже була своя компанія, яка не конкурувала з компанією, у якій япрацював. Моя фірма займалася суто альтернативною енергетикою, ав портфоліо «Schneider Electric» такого не було. Тобто ми не конкурували. Але насправді, важко було йти з компанії, адже я був задоволений роботою та колективом. Під час роботи в Києві,я ще викладав три роки в університеті в НУБіП України.На базі університетуми зробили декілька сучасних лабораторій: захисту і розподілу та автоматизації технологічних процесів. Насамперед, я хотів щось змінити в освіті, щоб студенти навчалися тому, що буде в майбутньому, а не тому, що було 20 років тому.

– Чи завжди ви знали чим будете займатися в житті?

– Енергетика подобалася мені ще з дитинства. В мене тато електрик і багато чого показував мені. А тепер і батько, і мама працюють у мене в компанії. До речі, отой проєкт з виробництва біогазу я використав у своїх батьків вдома. Переробляючи органічні відходи ми отримували біогаз, який за своїм складом дуже схожий до природного газу, адже основним складовим компонентом там і там являється метан. Окрім газу, ми ще отримували високоякісні органічні добрива, які вподальшоми використовували на власному городі.

–Нині, ми вже чуємо з новин, цей опалювальний сезон обіцяє бути непростим. Високі ціни на тепло, електрику, газ, тверде паливо. Люди переживають, що на мінімалку вижити буде складно. Хіба не краще було б задуматися про альтернативні джерела енергії? Звісно, ті ж сонячні панелі пересічномугромадянину явно не покишені. Однак все частіше бачу їх на дахах приватних будинків. Можливо, через свою популярність вони скоро подешевшають?

– Україна багата країна і вона може забезпечити електроенергією всю Європуі не за рахунок видобуту газу,а за рахунок природних ресурсів.В 2010 році в моїх батьків запрацювала біогазова установка. Воназа рахунок різних відходів, сміття та листя виробляла звичайний природній газ. Тобто на прикладі маленької сім’ї можна побачити, як стати незалежним. Ми повністю можемо забезпечити себе різними енергетичними ресурсами. Те, що зараз активно ведеться будівництво сонячних та вітряних електростанцій , це тільки підтверджує.Я вважаю, що це маленький і перспективний поштовх для малого бізнесу.

Друга перспектива – це теплові насоси. Приміром у Скандинавії їх дуже активно використовують. А в нас люди ще не всі розуміють, як за рахунок енергії повітря або землі можна опалити будинок. Ми неодноразово показали, як це працює на території України. Я сподіваюся, що вартість виробництва в Україні цих насосів буде досить низькою, щоб підлаштуватися під українського споживача. І тоді практично кожна сім’я зможе їх собі дозволити. Бо зекономлені гроші – це зароблені гроші. Тоді кожна родина буде мати заощадження, наприклад, щоб поїхати відпочивати. Зараз кожен настільки зациклений на роботі, щоб заробити ту копійку, що забувають про себе. Люди заробляють на комунальні потреби, на продукти харчування а потім, не правильно ними розпоряджаються. В нас є ідея створити виробництво в Млинівському краї тротуарних плиток з пластику.З органічних відходів ми можемо повністю забезпечувати міста опаленням і електроенергією. На каналізації ми можемо поставити насоси і повертати використану воду в будинок. Тобто виходить менше затрат, аніж нагріти нову воду. Мною був розроблено систему яка поєднує в собі три елементи, це тепловий насос, бойлер та кондиціонер. Дана система не дозволяє «викидати» енергію на вулицю, працює це все дуже просто. Ми охолоджуючи влітку будівлю гріємо воду, а не викидаємо енергію на вулицю, тобто ми використовуємо в два рази менше енергії. Просто необхідно перевчити людей і це все стане реальним.

РозмовлялаАнна ЛЕГКА

На фото: Віталій Устимчук розповідає гостям Острожецької громади про використання альтернативних джерел енергії для обслуговування комунальних закладів.