У Здолбунові ввечері водій змусив вийти з маршрутки пенсіонера

Учора ввечері з маршрутного таксі «Рівне-Здолбунів» виставили пенсіонера, який заходив у переповнений салон останнім. І зробив це не керманич цієї маршрутки, а «Рівне-Новосілки». Свідком ситуації став воїн, здолбунівчанин Олексій Козачок та написав про це на власній сторінці у фейсбуку.

Як виявилося, пенсіонер просто хотів раніше потрапити додому, живе у мікрорайоні цементників, куди в цей час маршрутки вже ходять не часто. Проте йому просто не дали зайти. Далі подаємо історію дослівно, аби передати всю суть без змін.

«Буде багато буков … але це просто грьобаний триндєц (далі буду використовувати нелітературний текст, моралфаги проходьте повз). Мушу написати про чергове хамське поводження із пасажирами наших славних здолбунівських шоферів. Від цієї ситуації просто все кипить всередині.

ПРЕАМБУЛА:

Сьогодні, 5 жовтня я був із бійцями Здолбунівського батальйону тероборони на полігоні, де ми були присутні на стрільбах, навчаннях і святковому концерті. Було багато слів про необхідність захисту від зовнішнього ворогу … і тербати відіграють чималу роль в цій системі оборони.

ЦЕЙ ЖЕ ДЕНЬ, Здолбунів, автовокзал, 20год. 20 хв вже темно, світять ліхтарі.

Підходжу до посадочних платформ і спостерігаю метрів за 20 таку картину: якийсь здоровезний жлоб із криками: «куди ти лізеш, не бачиш шо повна маршрутка!», витягує із маршрутки великий пакет якоїсь людини, видно що літньої (той поки ще не сів і стоїть поруч маршрутки). В цей час маршрутка вправно зачиняє двері і швидко рушає на Рівне. Поки я підібрав щелепу від такого ПІЗДЄЦА, жлоб сідає за кермо маршрутки, котра стояла поруч і звалює (водій маршрутки Рівне-Новосілки, 20:20 год., прізвище цього водія я теж дізнався, він замінює тимчасово постійного). Я реально в шоці … ну думаю: може дійсно, пасажир невмєняємий, бухий, грязний … і один шофер допоміг іншому не пустити його в салон. Підходжу ближче, бачу: старенький дідусь, із костилем-палкою, і великим пакетом. Чистий, виголений, очі блистять свідомістю і при пам’яті.

Далі наш діалог:

Я: Діду, шо трапилось?

Дідусь: Та маршрутка була повна, я думав раніше додому потрапити, живу на Посьолку, але ось, сам бачиш шо … не вліз.

Я: Чого він на вас кричав?

Дідусь: Та я хіба знаю …. Але ти не цеє ….я не ображаюсь. Я звик. Бувало шо за пару метрів не доходжу, двері зачиняють і їдуть. Я не ображаюсь. … і посміхається.

Я: Скільки ж вам років, діду?

Дідусь: Та ось …. Якщо ще чотири дні доживу, буде 92 роки.

Я: А звати вас як?

Дідусь: Роман

(в подальшому діалозі я дізнався що в нього є дружина, інвалід 1 –ї групи а він має 2-гу групу) Я почекав допоки він сяде в наступну маршрутку - він ледь зміг самотужки сісти, в нього якісь серйозні проблеми із опорно-руховим.

І ОСЬ ТЕПЕР Я СОБІ ДУМАЮ. Повна маршрутка людей. Звісно всі не влізуть і дійсно цей дід мабуть намагався останній сісти. Але ж БЛЯДЬ ….. вечір … темно …. і з іншої маршрутки підбігає шофер і виставляє 92-річного діда-інваліда із речами, щоб той очікував наступну, бо не зміг сісти саме в цю, де повно молоді їде на Рівне на розваги.

Знайдіть слова оправдання для цієї ситуації. Вам потрібен зовнішній ворог? Да тут кожен другий здолбунівчанин – грьобаний сєпар, котрий в перший би день окупації здав своїх же з потрохами.

Свідками стали біля чотирьох людей. Бачили те ж , що і я. Якщо я випадково образив водіїв і ситуація склалася зовсім не так - запрошую до діалогу і готовий принести вибачення, якщо їм буде що сказати.

P.S.: Хто знає дідуся Романа із Посьолка, котрому буде 92 рік, передавайте привіт і нехай тримається … крепкий дід».

Читайте нас в Телеграмі:https://t.me/Rivne0362ua