Як поліклініки Рівненщини публікують звіти про благодійні внески?

Ще в жовтні 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Таким чином вона дала «зелене світло» реформі фінансової системи української медицини.

Вже з січня 2018 року Міністерство охорони здоров’я розпочало перший етап реформи. Він полягає у створенні нового механізму фінансування закладів первинної медичної допомоги за принципом «гроші за пацієнтом».

Одним із наслідків реформи має стати суттєве зниження так званих неформальних платежів, названих у народі «благодійними внесками». Згідно з проведеними розрахунками, після завершення реформи (до 2021-го) рівень приватних витрат громадян на охорону здоров’я (неформальних та офіційних) становитиме 24,2% від загальних витрат на охорону здоров’я в країні. Це відповідає аналогічному показнику у Республіці Польща.

Але це залишається справою віддаленого майбутнього. Наразі ж за інформацією Міністерства охорони здоров’я України неформальні платежі становлять близько 51,5% всіх витрат галузі.

Про необхідність їхньої сплати у медзакладах знає, напевно, кожен, хто хоча б раз у своєму житті звертався за медичною допомогою. Чи не найголовніша причина цього явища криється у значному розриві між державними гарантіями безкоштовного надання медичної допомоги населенню та їх фінансовим забезпеченням. В умовах нестачі державного фінансування частина витрат на медичні потреби покривається за рахунок особистих витрат громадян.

Саме тому подолання хаотичності та не контрольованості у зборі з пацієнтів коштів є важливим компонентом реформування медицини.

Аби зробити процес збору благодійних внесків прозорим, МОЗ України зобов’язав заклади охорони здоров’я звітувати про зібрані благодійні внески з фізичних та юридичних осіб.

Зокрема, з 1 січня 2018 року медзаклади повинні щоквартально інформувати про зібрані кошти та напрями їх використання:

·на території медзакладу у загальнодоступному місці, наприклад, на дошці оголошень;

·на веб-сайті медзакладу, якщо такий є;

·на веб-сайті обласного департаменту чи управління охорони здоров’я.

Пацієнти мають право знати, скільки коштів зібрано конкретним медичним закладом і на які потреби – ліки, витратні матеріали, медичні вироби тощо – вони витрачені.

Дослідження, проведене експертами ГО «Центр суспільних дій «Сівітас» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», показало, що лише десять з двадцяти семи новостворених комунальних некомерційних підприємств Рівненської області, які надають первинну медичну допомогу, офіційно отримували у 2018 році благодійні пожертви від фізичних та юридичних осіб.

А саме:

КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Ювілейний» Рівненської міської ради (в грошовій формі – 27 тис. грн.; у натуральній формі (товари і послуги) – 51,5 тис. грн.);

КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Центральний» Рівненської міської ради (в грошовій формі – 21,8 тис. грн.; в натуральній формі (товари і послуги) – 727,7 тис. грн.);

КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Північний» Рівненської міської ради (в грошовій формі – 35,5 тис. грн.; в натуральній формі (товари і послуги) – 2,7 тис. грн.);

КНП «Здолбунівський районний центр первинної медичної допомоги» (в грошовій формі – 1,4 тис. грн.; в натуральній формі (товари і послуги) – 34 тис. грн.);

КНП «Рокитнівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рокитнівської районної ради (в натуральній формі (товари і послуги) – 220,2 тис. грн.);

КНП «Радивилівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Радивилівської районної ради (в грошовій формі – 9 тис. грн.);

КНП «Малолюбашанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Малолюбашанської сільської ради (в грошовій формі – 1,97 тис. грн.);

КНП «Центр первинної медичної допомоги» Костопільської районної ради (в грошовій формі – 74 тис. грн., в натуральній формі (товари і послуги) – 430,9 тис. грн.);

КНП «Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Дубровицької районної ради (в грошовій формі – 8,04 тис. грн.; в натуральній формі (товари і послуги) – 4 тис. грн.);

КНП «Деражненська районна лікарня об’єднаної територіальної громади» Деражненської сільської ради (в грошовій формі – 24,9 тис. грн.; в натуральній формі (товари і послуги) – 110,7 тис. грн.).

КНП «Млинівський центр первинної медико-санітарної допомоги» Млинівської селищної ради, КНП «Миляцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Миляцької сільської ради, КНП «Березнівський районний центр первинної медичної допомоги» Березнівської районної ради, КП «Рівненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Рівненської районної ради відповіді на запит на інформацію не надали.

На що ж медзаклади витрачають додатково залучені позабюджетні кошти? В основному на задоволення поточних потреб. Зокрема мова йде про паливо-мастильні матеріали, будівельні матеріали, господарчі та продовольчі товари, канцелярські товари, медичне обладнання та медикаменти, офісні меблі, комп’ютерну техніку, ремонт та заправка оргтехніки.

Процес надходження і використання благодійних пожертв у закладах охорони здоров’я Рівненської області регулюється:

– Постановою КМУ від 04.08.2000 № 1222 «Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування»;

– Розпорядженням голови Рівненської ОДА від 30.06.2010 № 269 «Про заходи щодо поліпшення надання невідкладної (ургентної) медичної допомоги»;

– Наказом управління охорони здоров’я Рівненської ОДА від 02.07.2010 № 186.

Лише 2 заклади первинної допомоги з 27 мають власний внутрішній порядок отримання таких позабюджетних надходжень. Це – КНП «Деражненська районна лікарня об’єднаної територіальної громади» Деражненської сільської ради та КНП «Центр первинної медичної допомоги» Костопільської районної ради.

Забезпечення максимальної прозорості та унормованості процесу збору благодійних внесків дозволить нейтралізувати корупційні ризики у роботі новостворених комунальних некомерційних підприємств первинної медичної допомоги.

Для сфери охорони здоров’я будь-який прояв корупції є більш небезпечним, ніж для будь-якої іншої сфери суспільних відносин. Адже охорона здоров’я є основою розвитку суспільства і держави, оскільки дозволяє забезпечити досягнення таких цілей, як природний приріст населення, високий рівень життя суспільства, рівні можливості для задоволення побутових умов і трудової діяльності різних соціальних верств. При цьому ураженість сфери охорони здоров’я корупцією стає на перешкоді реалізації пріоритетних завдань соціально-економічної політики будь-якої держави.

Прес-служба Центру суспільних дій "CIVITAC"

Читайте нас в Телеграмі:https://t.me/Rivne0362ua