Архітектор Дмитро Котляров розкрив ідею дискваліфікованого пам'ятника Бандері у Рівному

Архітектор Дмитро Котляров оприлюднив головну ідею знятого з конкурсу проекта пам'ятника лідеру ОУН Степану Бандері у Рівному.

"Оскільки наш проект дискваліфікували з конкурсу, вважаю можливим розкрити головну ідею цього проекту.

За основу концепції пам’ятника було взято ідею дуалізму історичної постаті Степана Бандери та багатогранність його образу в масовій свідомості. З одного боку - це трагедія особистості, що в силу непереборних обставин не змогла перемогти в боротьбі за незалежність своєї Батьківщини, при цьому його рідні та близькі через цю боротьбу постраждали. Але ця людина не здалася і була до кінця вірна ідеалам у які вірила та за які боролася, навіть у моменти, коли мрії про перемогу виглядали безглуздими.

Та з іншого боку - це образ непереможного борця, героя, що став прапором, символом боротьби за незалежність як для українців так і для наших ворогів. Багато фактів з життя Бандери були спотворені, або просто невідомі широкому колу громадськості.

У цьому краса і глибина Степана Бандери. Людина, що ніколи не воювала у військах - але звучить для всіх як воїн. Людина, що майже все життя прожила за кордоном у еміграції - найбільший патріот, патріот держави, якої не було, держави, яка була в мріях та сподіваннях… але за яку вбивали реальних рідних та калічили долі близьких...

Часте використання образу Бандери у пропаганді та контрпропаганді спотворило його справжність: десь героїзувало, а десь демонізувало. Наша ідея пам’ятника полягає саме у неспотвореному образі - образі людини, який переданий через його цитати та факти з життя, щоб кожен зміг побачити і сформувати власну думку про цю непересічну особистість.

На кожному менгірі вибито цитату, або факт з життя Бандери. Менгіри формують ніби колонаду-коридор. Обрамлюють простір, роблять його частково камерним, але не розривають зв’язок з навколишнім середовищем. Площа, що розділена основним транзитним потоком була опрацьована як дві напівплощі. Одна з них, що виходить на вулицю Чорновола - як парадна площа з стилобатом-сценою та флагштоками призначена для офіційних відзначень (заходів). Інша, що виходить на парк - як камерна, затишне місце для роздумів та відпочинку. Вона відділена від навколишнього середовища парком та, власне, монументом.

Самі менгіри розташовані на плесі невеликого басейну, щоб утворити ефект мосту при проході по основній транзитній осі. Також вода створює ефект віддзеркалення-подвоєння пам’ятника, що теж символічно, зважаючи на дуальність образу Бандери.

• відсутність “статуї”, як елементу непотрібного пафосу та патетичної героїки;
• Бандера “розкривається” у свої цитатах та діях, що несе освітню функцію та дозволяє кожному побачити багатогранність його особистості;
• весь пам’ятник у подвоєннях: два ряди менгірів, два композиційних рухи назустріч один одному, дві площі (парадна та камерна), утворення подвійного пам’ятника через віддзеркалення у басейні. Максимальне налаштування глядача на “задуматись” та не мислити про Бандеру однозначно, не вішати на нього “ярлики”. Побачити героя у живій людині і зрозуміти його жертву, зрозуміти, що ця людина віддала за боротьбу…