Сьогодні віряни Рівненщини відзначають Покрову

Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці – це свято пов'язане з подією, що сталася в 910 році у Константинополі, під час царювання імператора Льва VІ Філософа.

Столицю облягали полчища ворогів, у будь-який момент здатних увірватися у місто, зруйнувати, спалити його. Єдиним притулком мешканців обложеного міста став храм, де люди у молитві просили у Бога порятунку від варварів. У той час у храмі був і святий юродивий Андрій зі своїм учнем Єпіфанієм. І ось святий Андрій бачить, як сама Божа Матір уклінно молиться перед Господом про порятунок народу. Після чого підходить до Престолу і ще раз помолившись, знімає зі своєї голови покривало і простягає його над людьми, що молилися у храмі, захищаючи їх від ворогів видимих і невидимих.

Покров у руках Пречистої Матері, оточеної ангелами і сонмом святих, сяяв «краще променів сонячних», а поруч стояли святий Хреститель Господній Іоанн і святий апостол Іоанн Богослов. Так Богородиця врятувала Константинополь від розорення і загибелі людей.

Православна церква особливо шанує Богородицю. Євангеліст Іоанн Богослов свідчить про те, що перше Своє чудо, у результаті якого учні увірували у Спасителя, Христос створив саме на клопотанням Своєї Матері. Тому шанування Богородиці як заступниці за людей вкорінене у самій глибині християнської традиції і досвіду. Саме чудесам Божої Матері людство зобов’язана такій кількості її чудотворних ікон, які в усі часи користувалися шануванням православних християн, і не тільки православних.

У народі християнський сенс свята тісно переплівся з побутовим. Вважалося, що Покров – день, коли осінь зустрічається з зимою. У хатах починали топити піч, худобу більше не виганяли на пасовище. До цього дня закінчували роботи у полі, готувалися до зими, яка ось-ось поставить свій сніговий «покров» і принесе холоду.

На Покрову християни моляться перед образом Богородиці, просили здоров'я і заступництва у неї на цілий рік. З 14 жовтня у селах починався весільний сезон, а дівчата збиралися на посиденьки. До речі, з цим пов'язано ще одне тлумачення слова «покров», адже заміжні жінки могли ходити тільки з покритою головою. Вважалося, що Покрова - особливий день для дівчат, які хочуть вийти заміж, оскільки молитви про це володіли особливою силою. Рано вранці дівчата йшли до церкви, щоб поставити свічку Богородиці і помолитися про шлюб.

Як і на інші великі православні свята, у народі вважалося небажаним займатися побутовими справами - пранням, прибиранням, будь-якою іншою роботою по дому і господарству. Церква рекомендує присвятити цей день молитвам, проявити увагу до близьких і жити по совісті.

Цього дня також святкують:

День захисника України

У 2014 році президент Петро Порошенко своїм указом встановив День захисника України на 14 жовтня. Глава держави також скасував святкування Дня захисника вітчизни, який відзначався 23 лютого в честь створення Червоної Армії.

День українського козацтва

Свято День українського козацтва продовжує історичну традицію Запорізької Січі. Запорізькі козаки шанували Богоматір і вважали її своєю заступницею. Військові походи Війська Запорізького традиційно починалися молитвою біля храму на честь Покрова Пресвятої Богородиці.

За даними істориків, перша така церква була побудована в XVI столітті, в ній зберігалася унікальна ікона Діви Марії, козацькі прапори, печатки, бунчуки і інші клейноди. Зараз на острові Хортиця на території національного заповідника відбудована копія дерев’яної Покровської церкви.

День УПА

Українська повстанська армія, яка воювала за незалежність України у 1942-1955 роках, – неоднозначна і суперечлива сторінка в історії. Діяльність УПА породила безліч міфів, навколо яких точаться запеклі суперечки і які розколюють українське суспільство.

День УПА відзначається 14 жовтня – це символічна дата утворення армії, що діяла під проводом Організації українських націоналістів.

Наприкінці Другої світової війни і після її закінчення у боротьбі з УПА радянські, польські, чехословацькі війська вели тривалі військові операції в лісових районах Карпат і на Волині. Своє існування повстанська армія припинила з арештом останнього лідера ОУН-УПА Василя Кука.

Найбільш стійким воїном УПА виявився Ілля Оберишин, який офіційно вийшов з підпілля тільки в 1991 році. До цього у нього не було ніяких документів, з керівництвом він втратив зв’язок у 1951 році, після чого діяв самостійно.