Чіпсів немає, але на обід їжі малувато

Майже половина дітей, котрі харчуються у школах Рівного, отримують недостатню для свого віку кількість їжі, вважають у санепідемстанції.

У Рівному понад 9 тисяч учнів початкових класів безкоштовно харчуються у шкільних їдальнях. Щоправда, до 4 гривень, які оплачує за сніданок держава, більшість батьків додають свої 2 гривні.

— У порцію за чотири гривні входить, наприклад, булочка, масло, шматочок сиру та кавовий напій, — розповідає головний спеціаліст міського управління освіти Валентина Середюк. - Якщо ж батько дві гривні доплатив, то його дитина з'їсть, приміром, картоплю, шматочок вареної ковбаски, салат і напій.

Однак такі порції в міській санепідемстанції вважають замалими.

Пояснює Ірина Ковальчук заввідділення гігієни дітей та підлітків Рівненської міської СЕС:

— Згідно з нормами харчування, учень початкових класів має отримувати порцію у 880-920 кілокалорій. Однак страва за шість гривень може містити максимум 750-800 кілокалорій. А доплачувати за харчування суму, потрібну для виконання таких норм, спроможні лише 56% батьків. Така проблема існує не лише у Рівному, а й у всій Україні. Тим часом багато батьків, чиї діти відвідують групу подовженого дня, часто відмовляються від другого обіду у школі. Тоді замість гарячої страви такі діти їдять приготовлені мамою бутерброди, котрі півдня пролежали у шкільному портфелі.

Порушень у їдальнях давно не виявляли

Перед тим як подати страву на стіл, її, за словами п.Середюк, щоранку перевіряє шкільна медсестра — сама куштує, а меню щодня затверджує директор школи. Більше того, приблизне двотижневе меню ще на початку навчального року має бути погоджене головним санітарним лікарем Рівного, начальником управління освіти і Радою підприємців, котрі організовують харчування у школах. До того ж на початку кожного навчального року в їдальнях проводять перевірки, під час яких спеціалісти санепідемстанції, управління ветеринарної медицини та інших контролюючих органів стежать за умовами організації харчування.

Розповідає Світлана Пюро, помічник лікаря-гігієніста відділення гігієни дітей та підлітків міської СЕС:

— Ми перевіряємо умови дотримання правил миття посуду, дивимося, як накривають столи, як учні їдять, які продукти використовують для приготування страв та ін. Також під час планових перевірок беремо зразки готової їжі на бактеріологічне дослідження і калорійність та відбираємо змиви з посуду, столів, з рук та одягу кухарів на наявність кишкової палички та на патогенну мікрофлору.

Під час позапланових найчастіше перевіряємо наявність документів на продукти, термін реалізації та умови зберігання харчів. У лабораторії страви обстежуємо лише за умови, наприклад, запиту прокуратури чи головного санітарного лікаря. Таке буває, коли зростає рівень захворюваності на гострі кишкові інфекції. Остання така перевірка була минулого тижня. Однак якихось серйозних порушень ні у приготуванні їжі, ні у зберіганні продуктів у шкільних їдальнях ми вже давно не виявляли.

На обід — шість салатів

На відміну від минулих років, коли на обід давали навіть заборонені чіпси та сухарики, тепер, за словами Валентини Середюк, підприємці, котрі організовують харчування в їдальнях, більше дбають про свою репутацію:

— Минулого року ми помітили, що дівчата старших класів надають перевагу саме салатам, а не вареним стравам. Тому попросили підприємців урізноманітнити меню. Тож, приміром, у школі №12 цього року подають на вибір аж шість видів салатів. А в школі №1 часто зі своїми дітьми обідають і батьки школярів. Очевидно, вони працюють недалеко від цієї школи. Тим часом кожен тато чи мама мають право зайти до їдальні, аби побачити, чим харчують їхніх дітей. Якщо їм щось не подобається, можуть поскаржитися в управління освіти.

Щоб учні не боялися куховарок

Про те, як підприємці ставляться до організації харчування школярів, розповіла Галина Огородник, яка вже не один рік годує учнів школи №25:

— Ми харчуємо приблизно 400 учнів щодня. Згідно з меню, щодня маємо готувати різні страви, тому, наприклад, м'ясо та рибу купуємо лише на один день. Намагаємося брати лише філе риби. Тоді більша ймовірність, що воно свіже. Із запасом беремо лише ковбаси. Саме сосиски та котлети діти їдять найкраще. А ще дуже люблять булочки. Їх ми печемо на нашій кухні. Персонал у нас з роками майже не змінюється. Я намагаюся брати на роботу кухарів, які б не лише добре готували їжу, але й уміли спілкуватися з дітьми. Адже бувають і такі кухарі, у котрих учні бояться просити добавку.