На Рівненщині - черговий бензиновий стрибок цін

Підскочив і курс в обмінниках на американську валюту. Щоправда, ціна на долар вернулась майже на попередній рівень, а от вартість бензину й далі зростає.

Бензиновий стрибок
Якщо вірити інформації, то виходить, що уряд фактично дозволив нафтотрейдерам підвищити ціни на пальне на 3-5 відсотків. На засіданні експертно-аналітичної групи були затверджені граничні ціни на нафтопродукти. Так бензин марки А-95 має коштувати не більше 11,20 гривні, а дизпаливо — 10,18 гривня. Однак на АЗС Рівного ціни дещо інші. Так, на автозаправках ОККО ціна на 95-й бензин класу "Євро" коштує вже 11,29 гривні, а дизпаливо — 9,97 грн.

Уперше, від початку серпня, вартість пального підскочила відразу на 15-20 копійок. Підвищення цін відбулося після вихідних практично у всіх великих мережах.

Зокрема, бензин А-95 подорожчав у мережі Shell на 10 копійок до 11,19 гривні за літр, у мережі WOG — на 20 копійок до 11,29 гривні за літр, у мережі "ОККО" — на 10 копійок до 11,29 гривні за літр, у мережі АЗС "Лукойл" — на 25 копійок до 11,3 копійки за літр.

Мережі АЗС, що входять до групи "Приват", "Укрнафта", "Авіас" і "Альфа-Нафта", підвищили ціни на 10 копійок до 10,8 і 10,75 гривні за літр відповідно. При цьому мережа "ТНК" і "Укргазвидобування" зберегли вартість палива на рівні 10,79 і 10,4 гривні за літр відповідно.

Експерти пов’язують це відразу з двома факторами. Перший — це підвищення котирувань нафтопродуктів на світових ринках. Другий — коливання курсу американського долара в Україні. Не виключено, що поступове зростання ціни на пальне спостерігатимуться протягом усього вересня. Вартість нафтопродуктів на українському ринку, на думку експертів, може підскочити ще на 40-50 копійок.

Шокуючий курс
Минулого тижня у фінансовій сфері сталась надзвичайна подія місцевого масштабу. Банки почали мудрувати з курсом безготівкового долара, і він підскочив до позначки 8,20-8,35 гривні на один долар США. Паніки додав той факт, що Національний банк України ніяк не відреагував на цю ситуацію і не спробував збити ажіотаж на валюту.

Фінансисти з острахом почали говорити про обвал курсу гривні. Однак вже за кілька днів влада відреагувала на ситуацію. Щоправда, у дуже незвичний спосіб. На торги вийшов Ощадбанк України і почав "засівати" доларами, збиваючи ажіотаж і задовольняючи попит. У цей же час "на килимок" до Нацбанку запросили керівників найбільших комерційних банків.

Кажуть, на нараді банкірам пояснили, яким має бути курс і хто його має втримати. Вже наступного дня ціна на валюти повернулась майже у свої межі, а від курсових коливань не лишилось і сліду. Здавалось, що НБУ "залізною рукою" навів порядок, і навіть заговорили про покарання для тих, хто винен у розхитуванні курсу.

Дим без вогню?
Поки відбувались всі вищезгадані події, за банківськими дверима у публічній сфері відбувались події іншого порядку. На фоні паніки у ЗМІ з’явились коментарі політиків та економістів з різних таборів і фінансових груп. Екс-міністр економіки Сергій Тєрьохін порадив українцям перевести свої заощадження у долар, якщо вони не хочуть повторення ситуації 1998 та 2008 років. Додавши, що реальний курс гривні по відношенню до американської валюти має бути на рівні 10 гривень за долар.

Зрештою нічого дивного не трапилось. Прийшла осінь, і всі почали заробляти. Банки — гроші на курсових коливаннях, а політики — голоси виборців на валютній паніці. Зрештою, не за горами вибори і гроші потрібні як першим, так і другим.

Але в цій ситуації є й дивні моменти. По-перше: інформаційну хвилю паніки щодо коливань курсу валют підтримали інформагентство УНН, яке пов’язують із заступницею голови Адміністрації Президента Ганною Герман. Навряд чи це було зроблено без відома людей, які тримають важелі влади. Саме у повідомленні цього агентства, як пише видання "Економічна правда", з’явилась інформація про те, що майбутній курс американського долара буде на рівні 9,15 гривні за один "зелений папірець".

Інформаційну хвилю підтримало "ТСН" каналу 1+1, який контролюється співвласником групи "Приват" Ігорем Коломойським. Можна було б подумати, що акція повністю спланована, аби трохи заробити на чутливій, для українців, темі обмінного курсу. Але, як виявилось, цифра 9,15 гривні за долар не взята зі стелі.

Як пише все та ж "Економічна правда", ця цифра вже давно "гуляє" коридорами НБУ. Нібито заступник голови НБУ Шумило підготував звіт, у якому новим оптимальним курсом значилось саме 9,15 гривні за долар США. Можливо, саме за це він і поплатився і 29 серпня був звільнений.

Політичний присмак
Як вже зазначалось, на темі коливань курсу гривні встигли попіаритись опозиційні політики. Але є припущення, що свої плюси (окрім фінансових) отримала і влада, в особі Національного банку. Продемонструвавши рішучість і твердість у придушенні "розхитування" курсу, нинішня влада показала, як вона вміє наводити порядок і стабільність. Не виключено, що ця тема буде ще підніматись в інформаційному просторі, як підтвердження сили нинішньої влади. Щоправда, і тут є своєрідне "подвійне дно".

Один знайомий банкір, який попросив не називати його ім’я висловив припущення, що після виборів ситуація з курсом буде критичною Точніше, саме після 28 жовтня стане зрозуміло, чи вдасться владі втримати українську гривню в межах "пристойного" курсу. Нинішній курсовий стрибок — це, можливо, лише перший дзвіночок, який вдалося заглушити, змусивши комерційні банки "допомогти" регулятору. Простіше кажучи, НБУ, не маючи достатньо власних ресурсів, примусив комерційні банки самотужки вирівнювати курс.

Якщо у Нацбанку й справді недостатньо резервів для ефективних дій на внутрішньому валютному ринку, то ці ресурси потрібно віднайти. Джерела може бути два: Міжнародний валютний фонд або Росія. І тут починається найцікавіше.

Європа та США, в особі МВФ, дадуть Україні кредити лише в обмін на чесні вибори і звільнення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Для нинішньої команди це означає фактичну втрату абсолютної влади.

Не легша ситуація з Росією. Навряд чи хтось ще має ілюзії, щодо братніх почуттів нашого північного сусіда. Після Харківських угод, ціни на газ та торгових воєн, навіть у таборі Партії регіонів, вже значно обережніше ставляться до дружніх обіймів Росії. Що вимагатиме Володимир Путін за кредит: металургію, газові родовища, газотранспортну систему чи відмову від незалежності?

Так вже сталось, що нинішня осінь для України є своєрідною ключовою точкою, в якій переплелись економіка і політика, фінанси та геополітика. Від того, як наша держава її пройде, може залежати не лише якість нашого життя, а й подальше існування країни.