Дільничний інспектор поліції у Рівненському районі обслуговує 32 села (ФОТО)

У селищі Зоря Рівненського району налічується понад півтори тисячі дворів і п’ять з половиною тисяч мешканців. Місцеві скаржаться на продаж з-під прилавків наркотиків, на постійні крадіжки, хуліганів, сімейних дебоширів і шахраїв. А відповідальність за правопорядок на території семи селищних рад несе лише три людини – дільничні.


Лейтенант поліції Василь Ойцюсь працює дільничним у Клевані два роки. Однак, у зв’язку із перепідготовкою офіцерів, передбаченою реформуванням, останній місяць заміняє ще й свого колегу із селища Зоря. Його тут мало хто знає. Але він може назвати чи не поіменно тих, чиї
справи заповнюють невеликий робочий кабінет опорного пункту.



«Зараз маю кілька крадіжок, сімейні сварки у двох будинках, ще й канікули у дітей розпочалися. А вони ж знаєте і на дискотеках, і на відпочинку можуть в якусь халепу втрапити. Тому намагаюся реагувати на усі звернення громадян. Але ж розумієте сім селищних рад, а це — 32 села, — зауважує Василь Ойцюсь.

Є у лейтенанта поліції і особлива «клієнтка», до якої він постійно навідується. Це 85-річна Лідія Лук’янівна із села Дерев’яне. На початку року її ледь не вбили двоє жінок, які завдали старенькій тілесні ушкодження, поцупили пенсію та залишили стікати кров’ю. Тоді до пенсіонерки вчасно навідався дільничний. Він і побачив її з розбитою головою посеред будинку на ліжку. Завдяки оперативним заходам правоохоронці за «гарячими» слідами затримали двох зловмисниць, які вже зуміли пропити половину викрадених грошей. Тож із того часу дільничний у неї — частий гість.

«Ця жінка така, що і сама не дасть нам розслабитися. То на особистий номер мені зателефонує, то на 102, - говорить дільничний. - Та й сам намагаюся за першої можливості завітати, чи то води набрати, чи в магазин сходити. Вона ж старенька, важко ходити, дітей і внуків немає».



«А, я за вами скучаю. Думаю, от би навідалися глянути, чи не пропала тут без вас», - зустрічає гостей на порозі свого дому Лідія Лук’янівна.

Вона вдячна досі правоохоронцям, що вчасно прийшли на допомогу того дня:«Міліціонери певно зачули, що в мене тут сварка, та й приїхали. А одна з нападниць мене вже побила, кинула на ліжко, а сама пішла по тумбочках ритися. Я певно знепритомніла, бо вже нічого не пам’ятаю. Але хлопці швиденько їх зловили. То добре, що вони зараз до мене ходять. Вже
подивляться і будуть знать «Ага, в Ліди тут не попораєшся, бо ж до неї міліція ходить», — із гордістю каже пенсіонерка.

Після гостин у пані Лідії по дорозі до Зорі, цікавимося у місцевих про роботу поліції. Кажуть, що вона нічого не робить, а тільки відписується. Тим часом дільничний пояснює, що у селах відчувається нестача кадрів.


«Ніхто не хоче працювати у районі. Всі їдуть у місто. А одна-дві людини самі нічого не зроблять. Тільки лишень паперова робота чого варта. А ще виїзди, свідчення, профілактика. А люди чекають результату. Тому і критика звідси, і недовіра. Добре, хоч приміщення дали. А по інших опорних, особливо у місті, навіть приміщення немає. Хлопці мусять працювати у сараях, трансформаторних будках, котельнях. Дасть Бог, зреформуємося, і все зміниться», — із оптимізмом нині дивиться у майбутнє дільничний поліції Василь Ойцюсь.

Загалом на сьогодні на Рівненщині працює 128 дільничних поліції. В обласному центрі на одного дільничного припадає майже дев’ять тисяч громадян, а у районах — понад дев’ять тисяч.