Сьогодні Україна перебуває у найглибшій за всю історію своєї незалежності економічній, політичній і соціальній кризі. Держава доведена до межі банкрутства, суспільство – до соціальної і гуманітарної катастрофи. Реальною стала загроза втрати Україною суверенітету і територіальної цілісності. Країна опинилася за крок від фінансово-економічного колапсу.
Відбулася майже повна правова делегітимізація державної влади, її вихід з-під контролю суспільства. Замість свого конституційного призначення – служити інтересам українського суспільства – державна влада її головними суб’єктами використовувалася з метою самозбереження і збагачення. Корупція стала системним елементом державного управління та основним способом вирішення життєвих питань.
Зруйновано правоохоронну та судову системи держави; суд, прокуратура та інші правоохоронні органи стали елементами єдиного репресивного механізму, спрямованого на захист влади, її свавілля і безкарності. Громадяни, позбавлені легітимних способів захисту своїх прав і свобод, змушені були вдатися до масових протестів, а дії влади з їх придушення призвели до чисельних людських жертв.
Це не короткий виклад сценарію апокаліптичного фільму, знятого десь в Останкіно чи на пагорбах Голлівуду. Це - витяг з нещодавно ухваленої Програми діяльності Кабінету Міністрів України, очолюваного Арсенієм Яценюком.
Серед кроків по зміні ситуації нова влада бачить й такі: «Формування нової системи влади на принципах верховенства права, відкритості і прозорості діяльності органів державної влади. Рішуча та системна протидія корупції, передусім у вищих органах державної влади. Створення Національного антикорупційного бюро».
Звучить благородно. Але що та кому робити? А особливо на рівні областей та районів, де влада хоча і координується центром, насправді є доволі автономною.
Відомий грузинський реформатор Каха Бендукідзе дав досить просте пояснення існуванню корупції. Корупція не виникає на рівному місці. Для цього необхідне співпадіння трьох факторів:
З досвіду Transparency International можна додати ще один фактор – тотальне приховування інформації.
Власне, впливаючи на ці фактори, загнати корупцію в контрольовані межі можна доволі швидко. Далі мова піде про те, що та як можна робити для протидії корупції на місцевому рівні. Частина цих ідей вже стали успішно працюючими рішеннями, свого часу розробленими громадськими експертами спільно з органами влади. Інші лише чекають на своїх піонерів. Звісно, всі запропоновані рішення не ідеальні та не гарантують безтурботного життя вже сьогодні. Але досвід показує - тільки подібні ініціативи дають шанс на життя без корупції ще за життя реформаторів.
Завдання влади: створити систему доброчесної та професійної публічної служби, що керується суспільним інтересом, а не персональною вигодою.
Для цього необхідно:
Як це вже працює?
Завдання влади: зняти бюрократичні та інші обмеження на отримання громадянами достовірної та актуальної інформації про рішення, що ухвалюються органами влади.
Для цього необхідно:
Як це вже працює?
Завдання влади: усунення ризиків корупції та впровадження прозорої системи проведення державних закупівель (тендерів).
Для цього необхідно:
Як це вже працює?
Завдання влади: створити систему прийняття рішень, що базується на аналізі достовірних даних про корупцію та дозволяє громадськості прозоро впливати на ухвалення рішень.
Для цього необхідно:
Як це вже працює?
Завдання влади: усунення корупційних передумов ведення бізнесу, формування сприятливого для відмови від корупційних практик бізнес-клімату та нетолерантного ставлення бізнесу до корупції.
Для цього необхідно:
Як це вже працює?