«Не на емоціях — з холодною головою»: історія воїна з Рівненщини

Петро на позивний «Хакер» — із Млинівщини. Йому 48 років. У мирному житті викладав фізику, інформатику та комп’ютерну техніку.

Сьогодні — військовослужбовець 2 батальйону 104-ї бригади тероборони «Горинь».

Про це повідомили в прес-службі бригади. 

Позивний прийшов ще з цивільного життя. Каже, систем не ламав, але добре розумів, як вони працюють.

Ще з 2015 року проходив військово-польові збори. І коли почалося повномасштабне вторгнення, довго не вагався — 25 лютого 2022 року вже був у військкоматі.

За час служби змінив не одну позицію. Працював під обстрілами, дронами та артилерією.

Пригадує випадок, коли радіоперехоплення дало лише кілька хвилин на рішення — підрозділ встиг відійти, а попередню позицію знищило.

Попри все, залишається на службі разом із побратимами.

У Петра дві дорослі доньки та онука Єва, яку він ще не тримав на руках.

Його мрія проста — бути поруч із родиною, бачити, як росте онука, жити звичайним життям.

І головне побажання воїна: