Виходить, що при першій думці я приречений. Я промахую цю історію, отримуючи в результаті некероване життя – рано чи пізно. Логічний глухий кут? Ні, ні. Ви уявляєте собі, що таке... Так, спочатку запишіть. Кордони. І тепер дуже уважно: найголовніше слово, яке зазвичай забувається для вашого чіткого розуміння. Кордони чого? Безпеки. Безпеки від чого? Від ситуації, яку я можу протягнути якийсь час. Звісно, на тупику спротиву. Коли я не зможу сам. У першоджерелі це називається так: кордони першого кроку або кордони безсилля. Тому що результатом вашої роботи за першим кроком (і за будь-яким іншим кроком) є висновки, які ви зробили. І вони коротко формулюються, утворюючи цей список кордонів. Розумієте, про що йдеться? Ну, наприклад.
Я щойно вийшов із лікарні з прийнятим рішенням не вживати. Я дав обіцянку своїм близьким, що так і буде. Я вже домовився про те, що виходжу на роботу, але взяв кілька днів, щоб прийти до тями після лікарні. У мене був план на цей час: що мені потрібно зробити, щоб приступити до роботи й нарешті відновити нормальні стосунки зі своєю сім’єю. Я відмучився на детоксі й більше не хочу повторення цієї історії. Гроші скінчилися, купа боргів, здоров’я розвалене. У мене чітке рішення не вживати далі. Уявили собі таку ситуацію, так? Лікування наркоманії у Рівному та Луцьку часто починається саме з такого усвідомлення.
Раптом дзвонить телефон. Я беру слухавку: «Привіт, як справи? Щось давно тебе не видно. Де був?» Я без задньої думки, розуміючи, що мій співзалежний набрав мій номер, кажу: «Слухай, не дзвони мені, бо я був у лікарні, я ось тільки прийшов до тями, і бла-бла-бла». Він каже: «Слухай, молодець, красавчик. Ну, якщо що – звони». Я кладу слухавку, злюся на нього, думаю: «Якого біса він мені подзвонив?» – так? І раптом у моїй голові починається історія, яка ось на попередній сторінці. Я собі клявся, що я йому не подзвоню, але через якийсь час... «Привіт, а що звонив-то?»
Що таке кордон?
Розуміючи, що якщо, не дай бог, мені подзвонить мій співзалежний – то при будь-якому контакті з ним увімкнеться ця історія. І всі мої зусилля, всі мої страждання – коту під хвіст. Отже, що я роблю? Я витягую зі свого телефону телефонну книжку, стираю в безпечних умовах усі номери, міняю сім-карту й даю номер своєму консультанту, своїм близьким людям, які теж намагаються одужувати та отримувати інформацію про захворювання. Більше нікому. У наступний раз, коли хтось просить мій номер, я беру паузу, обговорюю це зі своїм консультантом, і тільки після цього, якщо це безпечно, я даю свій номер. Тому що я розумію, наскільки крихкий мій стан – що будь-яка річ, я це з’ясував у своєму безсиллі. Тобто кордони пишуться за прикладами безсилля. За якою частиною? Керованість – це та батарейка, яка живить все одужання. Якщо ти не хочеш потрапити в ситуацію некерованості (бо отут, якби залишилося місце, я б написав стрілочку «некерованість» – червоним кольором, ми на минулій лекції говорили, або міг би інше слово написати – «катастрофа», рано чи пізно), то якщо ми говоримо про кордони – на якому рівні вони бувають?
Страх перед наслідками, перед катастрофою. Наслідки – ось тут. Коли торги – на цьому рівні ще можна зупинитися. Якщо є робочий перший крок, можна зупинитися. Якщо терміново взяти свій зошит з першим кроком, відкрити розділ некерованості, тут же подзвонити своєму консультанту. Розумієте, так? І краще прямо їхати кудись на якесь програмне заходження. Розумієте? Ще можна зупинитися. Але насправді кордони – вони ось тут, розумієте, знаходяться. Це те, з чим стикаються пацієнти в амбулаторній програмі. Тобто шанс зупинити всю цю катастрофу є, якщо одразу на цьому рівні починати, з одного боку, думати, як себе убезпечити від провокуючих факторів. Не робити з себе героя. Розумієте, так? Бо організм закінчиться катастрофою. З іншого боку, ми говоримо про те, що всі кордони діляться на дві частини: зовнішні та внутрішні. А внутрішні стосуються думок.
Чи можна сказати, що до того, як ви прийшли в програму, дистанція від цього пункту до цього була дуже короткою? Ну, особливо не розбиралися, так – просто імпульс – і полетів. Так? Тобто можна сказати, що ця вся історія знаходиться на рівні підсвідомості? Підсвідомо, так, ми ж підсвідомо починаємо в цю історію вступати, правильно? Ну і так далі, не буду продовжувати. Фахівці з лікування наркоманії у Рівному та Луцьку наголошують: це ключовий момент.
Отже, запам’ятайте одну річ
Можете навіть її записати: хвороба знаходиться на рівні вашої підсвідомості. Я відкрив очі вранці – ще нічого не зрозумів, а вона вже відкрила очі разом зі мною, на секунду раніше. На підсвідомому рівні починається вже якась історія – ще не про вживання, але вже про якесь невдоволення: «Ось щось не так». А думка про вживання, вона, загалом, заснована на незадоволені тим, що відбувається: ну, якщо зараз погано, треба щось зробити, щоб було краще, правильно? Так от, все одужання (запишіть собі це) за аналогією від противного: якщо хвороба на підсвідомості, то одужання – це процес усвідомлений, усвідомлений вибір. І люди, які про це забувають, зриваються. Деяким здається: «Якщо я 10 років не вживаю, то одужання має працювати якось на автоматі. Я маю просто так почуватися добре, в моєму житті все має складатися вдало». Отак люди й зриваються, розумієте? Забуваючи про те, що одужання – це усвідомлений процес усвідомлених вчинків. Саме тому безперервне лікування наркоманії у Рівному та Луцьку передбачає постійну роботу з мисленням.
Перевертаємо листок, повертаємося до кордонів. Отже, давайте спробуємо виявити певну усвідомленість у тому, що стосується кордонів. Зовнішній рівень кордонів – це те, про що ви вже чули. Це сім-карта, яку треба поміняти. Це приладдя для вживання, яке потрібно викинути зі свого життя. Це кордони фінансові, щоб не спровокувати себе. У програмах лікування наркоманії у Рівному та Луцьку цьому вчать окремо. Правду кажу, так, Женю? Як би це не здавалося глупим на сьогоднішній день, коли ви напишете глибокий крок, ви зрозумієте, що це далеко не глупість, а скоріше мудрість.
Що це ще? Це спроби уникнути спілкування з діючими наркоманами або алкоголіками та відпрацювання відповідно до поняття асертивності – механізму взаємодії з цими людьми. Тобто це тренування. Що я маю робити, якщо я зіткнувся з людиною з мого вживання або з фактом вживання? Я вам можу сказати: у вас є 5 секунд на те, щоб застосувати цей механізм; на 6-й секунді вмикається механізм безсилля. Розумієте? «Що ти хотів, Льоше? Що, що я не зрозумів? Сусід?» Тут складно, так, але це, мабуть, історія, коли вже ти будеш в амбулаторній програмі – аж до того, що люди міняють місце проживання. Якщо немає такої можливості (забігаю вперед), можна побудувати свій розпорядок дня так, щоб скоротити точки контакту до мінімуму. Розумієш? Тому що ми всі дуже добре знаємо режим дня людей, які вживають. Якщо вона на реабілітації – у тебе хороші шанси. Розумієш, так? Якщо вона на реабілітації, дійсно, тим більше, якщо вона у вирішенні, ви будете за однією програмою одужувати. Ефективне лікування наркоманії у Рівному та Луцьку завжди враховує й такі сімейні обставини.
Це дуже важка історія, розумієте: коли хтось удома вживає на ваших очах. Утриматися – практично неможливо... Але це можливо, так, це можливо. Пам’ятайте: наркозалежність – не вирок.
Лікування від наркоманії в Рівному в МЦ «Старт+Життя» – це дієвий спосіб зупинити руйнівну залежність і дати людині шанс на нове життя.
Наші контактні дані:
●(097) 000-46-71
●(099) 000-46-71
●Антоніни Горогович, 19