Рівне сьогодні прощається із Захисниками Микитою Поваровим, Дмитром Месніковичем та Андрієм Прокопенком.
Про це повідомили в Рівненській міській раді.
Микита Поваров народився 5 грудня 1989 року в селі Бабин Рівненського району. Згодом разом із родиною переїхав до Горбакова, навчався у місцевій школі, після чого проходив строкову службу в армії.
Тривалий час працював у пекарні «Люкс», а згодом – на металургійній базі в Рівному. Захищав Україну ще під час операції Об’єднаних сил. На початку повномасштабного вторгнення перебував на позиціях у Донецькій області.
Під час служби був нагороджений відзнаками, зокрема почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
На жаль, 36-річний старший солдат Микита Поваров помер 23 лютого 2026 року у госпіталі в Києві після поранення, отриманого під час виконання бойового завдання в Сумській області.
У Микити залишилися дружина, донька, батьки та брат.
Дмитро Меснікович народився 10 вересня 1985 року в Рівному. Навчався у школі №2, а згодом здобув вищу освіту за спеціальністю «Маркетинг» у Рівненському інституті слов’янознавства.
Після строкової служби в армії був приватним підприємцем. На початку повномасштабного вторгнення Дмитро Меснікович добровольцем став на захист Батьківщини: спочатку – у складі територіальної оборони, а згодом приєднався до штурмового підрозділу.
На жаль, 39-річний солдат загинув 5 серпня 2025 року в бою з російськими окупантами на Донеччині. Із того часу він вважався безвісти зниклим. Лише нещодавно тіло воїна вдалося ідентифікувати за допомогою ДНК-експертизи.
У Дмитра залишилися батьки та бабуся.
Андрій Прокопенко народився 28 лютого 1982 року в Харкові. Навчався у місцевій школі, а згодом здобув освіту за спеціальністю «Менеджмент в енергетиці» у Харківській академії міського господарства.
Працював у великих торговельних мережах і супермаркетах: обіймав посади начальника відділу та територіального менеджера.
У 2022 році родина Андрія переїхала до Рівного, отримавши статус внутрішньо переміщених осіб. У лютому 2023 року чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України.
На жаль, 43-річний солдат загинув 8 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області.
В Андрія залишилися дружина, донька та батьки.
28 лютого військовослужбовцю мало б виповнитися 44 роки. Донька Андрія цього дня виступатиме на змаганнях із баскетболу й хоче присвятити свою гру полеглому на війні батькові.
Микиту Поварова поховають на кладовищі у селі Горбаків, а Дмитра Месніковича та Андрія Прокопенка – на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.