Андрій на позивний «Добрий» нині служить головним сержантом стрілецької роти у 104-й бригаді територіальної оборони «Горинь».
Як повідомили в пресслужбі бригади, свій позивний він отримав ще на початку служби на кордоні з білоруссю — за щирість, готовність ділитися та допомагати іншим, зокрема місцевим дітям, яким разом із побратимами приносив солодощі та фрукти.
У цивільному житті Андрій працював на виробництві скла і не планував пов’язувати майбутнє з армією.
Проте 24 лютого 2022 року все змінилося: почувши новину про повномасштабне вторгнення, він розвернувся дорогою на роботу і одразу пішов до військкомату.
Перші місяці служби минули на кордоні, а згодом — на Донеччині. Саме там Андрій, за його словами, остаточно усвідомив значення підготовки та побачив справжні настрої людей на сході країни.
Особливо запам’яталася жінка, яка прихистила військових у своєму домі та допомагала їм усім, чим могла.
Сьогодні Андрій відповідає за бойову підготовку особового складу, огляди позицій та допомогу командиру.
Наразі він проходить навчання за кордоном, щоб повернутися з новими знаннями та передати їх побратимам. Каже, що саме підготовка і навички рятують життя на фронті.
Попри мрії про повернення до мирного життя, Андрій дедалі частіше замислюється про продовження військової кар’єри й можливість стати офіцером, аби навчати молодих бійців. У тилу на нього чекають мама та кохана Ярослава, підтримка яких, за словами військового, дає сили триматися.
Своє життєве кредо Андрій формулює просто: acta non verba — дії, а не слова. І закликає кожного, хто не на фронті, бути надійним тилом, адже лише разом можна вистояти.