Святвечір на Рівненщині традиційно відзначають 24 грудня. Це особливий день, який передує Різдву Христовому і має глибоке духовне значення для родин краю.
Саме цього вечора за святковим столом збирається вся сім’я, щоб разом розділити пісну вечерю та зустріти першу різдвяну зірку.
Головною стравою Святвечора залишається кутя — символ життя, достатку і пам’яті про померлих родичів.
Окрім неї, на столі традиційно має бути 12 пісних страв: узвар, борщ із грибами, вареники з капустою чи картоплею, голубці, риба, квасоля, пампушки.
Перед початком вечері родина спільно молиться, дякує за прожитий рік і просить благословення на наступний.
Особливістю святкування на Рівненщині є збереження давніх поліських традицій.
У деяких селах під скатертину кладуть сіно — на згадку про ясла, у яких народився Ісус.
Господар заносить до хати дідух — символ добробуту, роду та зв’язку поколінь.
Також заведено залишати на столі кутю на ніч — для душ померлих предків.
Цьогоріч Святвечір проходить у стриманій атмосфері: без гучних розваг і масових заходів. Люди більше зосереджуються на родинному спілкуванні, молитві та підтримці одне одного, згадують захисників України та тих, хто зустрічає Різдво далеко від дому.
Святвечір на Рівненщині залишається часом тиші, світла і віри — у добро, перемогу та мир.
Христос ся рождає!