Лікування від наркоманії в Рівному в МЦ «Старт+Життя» – це дієвий спосіб зупинити руйнівну залежність і дати людині шанс на нове життя.
Мільйони людей стають жертвами залежностей. Це люди різної статі й віку: заможні й ті, хто живе за межею бідності, творчі й прагматичні — люди абсолютно різного соціального становища, але всі вони потрапляють у «енергетичну петлю» через один і той самий механізм.
Мефедрон, по суті, — це дизайнерський наркотик із групи психостимуляторів.
Що означає «дизайнерський наркотик»?
Це речовина, молекула якої схожа на молекули інших психостимуляторів, але була спеціально модифікована в лабораторіях. Так виникло так зване «юридичне вікно», коли ця речовина не входила до списку заборонених у низці країн, зокрема в Росії.
Її можна було доволі вільно поширювати під різними комерційними назвами.
Найчастіше цей препарат продавали під назвою «солі» — нібито «солі для ванн». Його можна було без особливих труднощів придбати й використовувати у рекреаційних цілях. Звісно, ніхто не застосовував його як справжню сіль для ванни.
Так і з’явилася сленгова назва — «солі».
«Солі» — це узагальнене поняття речовин, що належать до дизайнерських препаратів. Мефедрон — один із них.
І чим він відомий? Це препарат, що викликає надзвичайно сильну психологічну залежність — без вираженого фізичного компоненту, але з потужною психічною прив’язаністю.
У людини виникає стійке, патологічне бажання знову й знову вживати препарат.
У цьому й полягає небезпека, адже формується міф серед молоді: нібито речовина, яка не викликає фізичної залежності, не є наркотиком.
Мовляв, це просто «розвага», не шкідлива «хімія».
Але це неправда.
Основна проблема будь-якого наркотика — не у фізичній залежності, а саме у психологічній: у нестримному бажанні знову пережити те саме відчуття, яке викликає речовина.
А що ж вона викликає?
Вона викликає ейфорію — патологічний стан піднесеного настрою, ілюзію щастя та контролю, за яку людина зрештою платить руйнуванням власної особистості.
Збудження, активність, ілюзія відчуття «надздібностей» — усе це типові ефекти дії препарату. У малих дозах, звичайно, ці «надздібності» можуть проявитися — у великих лапках.
У чому вони полягають?
У невеликих дозах спостерігається покращення уваги та пам’яті — але, як правило, це лише суб’єктивне сприйняття. Насправді увага страждає: людина не може зосередитися на певному об’єкті через загальне збудження нервової системи.
Суб’єктивно їй здається, що увага й пам’ять покращилися, але утримання інформації погіршується. Увага постійно перескакує з об’єкта на об’єкт; людина у збудженому стані швидко переходить з однієї теми на іншу й не може сконцентруватися на чомусь одному. У результаті страждають і увага, і пам’ять.
Попри це, суб’єктивно все здається посиленим у кілька разів.
Людина насолоджується своїми уявними «надздібностями»: вона збуджена, бадьора, активна, діяльна, може багато робити — і їй приємно це робити.
Через певний час дія наркотику закінчується. Настає фаза відкату: збудження й піднесений настрій змінюються депресією, апатією, зниженням інтелектуальної активності, погіршенням пам’яті, дратівливістю, безсонням. З’являється потреба у новій дозі препарату, щоб знову відчути позитивні ефекти.
Відмова від таких речовин — надзвичайно складна. Багато пацієнтів описують її як суб’єктивно важчу, ніж при інших психостимуляторах, адже ця хімічна сполука спеціально синтезована для формування залежності. У цьому й полягає комерційний інтерес виробників — щоб люди знову і знову її вживали.
Тому залежність від мефедрону надзвичайно сильна, і самостійно відмовитися вдається рідко. Людям потрібна медикаментозна та психотерапевтична допомога.
Найбільш ефективною формою лікування є стаціонарна терапія. Оптимальний термін — дві-три тижні.
Лікування у стаціонарі передбачає детоксикацію — введення препаратів, які активують обмінні процеси організму, прискорюють природне виведення наркотичної речовини, стимулюють роботу печінки, серцево-судинної та центральної нервової систем.
Також призначаються препарати, що коригують емоційні розлади, порушення сну та настрою.
Обов’язкова робота з психотерапевтом спрямована на формування установки на тверезість, продовження лікування й підтримання контакту з лікарем-психіатром, наркологом і психотерапевтом.
Не менш важливою є корекція стосунків у мікросоціумі — у сім’ї, у колі близьких та рідних.
Ознаки солевої залежності: як розпізнати і що робити
У сучасному світі проблема солевої залежності набула тривожних масштабів. Люди різного віку й соціального статусу потрапляють у пастку стимуляторів, навіть не усвідомлюючи, наскільки руйнівним є цей наркотик. Нижче — докладний опис основних симптомів та поради, як діяти, якщо близька людина вживає «солі».
1. Поведінкові ознаки вживання солей
Першою і найпомітнішою ознакою є дивна, неадекватна поведінка.
Людина стає підозрілою, тривожною, часто говорить про те, що «за нею стежать» або «її підслуховують». У багатьох випадках виникає параноя: хворий оглядається, замикає двері, дивиться у замкову щілину, розбирає телефон, шукає «пристрої прослуховування».
Такі дії — прояв стимуляторного психозу, який є небезпечним не лише для самої людини, а й для оточення.
2. Депресія та апатія після припинення вживання
Поза періодом вживання солей поведінка різко змінюється.
Замість активності — апатія, пригніченість, байдужість до всього, небажання виходити з дому. Людина може цілими днями лежати, відмовлятися від спілкування, втрачати інтерес до будь-якої діяльності.
Це класичні прояви депресивного стану на тлі хімічного виснаження нервової системи.
3. Фізичні зміни та зовнішній вигляд
●Різке схуднення. Через прискорений обмін речовин і втрату апетиту вага знижується за лічені тижні.
●Проблеми зі шкірою. Порушується кровообіг у судинах, тому з’являється блідість, висипи, плями.
●Безсоння, дратівливість, нервовість. Організм не відновлюється, і людина виглядає виснаженою.
Такі симптоми особливо помітні родичам, які бачать, як їхня близька людина буквально «тане» на очах.
4. Предмети, що видають наркозалежного
Окремої уваги заслуговують засоби вживання.
Якщо вдома з’являються скляні трубки, лампочки, саморобні пристрої для куріння кристалів, це — серйозний сигнал.
Так само тривожним є виявлення шприців або слідів ін’єкцій.
Такі предмети свідчать, що людина вживає психостимулятори, навіть якщо вона заперечує це.
5. Психічні прояви та зміни мислення
Уже через кілька місяців вживання спостерігаються помітні зміни:
●знижується рівень інтелекту;
●людина повільніше мислить і реагує;
●порушується пам’ять і концентрація уваги;
●з’являються стереотипні дії — наприклад, безглузде розбирання техніки, миття посуду, перестановка меблів.
Усе це — наслідки токсичної дії солей на мозок.
6. Як реагують близькі
Родичі часто помічають, що:
●зникають продукти (чай, цукор, побутові речі);
●пропадають гроші;
●людина стає підозрілою, закривається у кімнаті, уникає спілкування;
●говорить нелогічно, агресивно або плутає теми.
Це типові прояви наркотичної залежності, і на цьому етапі важливо не заплющувати очі.
7. Чому «куріння» солей небезпечніше за ін’єкції
Поширене хибне уявлення — що якщо людина не колеться, то це «легка форма наркоманії».
Насправді немає жодної різниці, як саме наркотик потрапляє в організм: через куріння чи ін’єкцію.
Руйнування особистості, психіки та тіла відбувається однаково.
8. Коли потрібно звертатися по допомогу
Якщо ви помітили описані симптоми — не зволікайте.
Своєчасне звернення до фахівців допоможе запобігти незворотним наслідкам.
У Рівному та Луцьку працюють реабілітаційні центри, які спеціалізуються на лікуванні солевої залежності, детоксикації, психотерапевтичній підтримці та роботі з родиною.
Висновок
Солева залежність — не просто «мода» чи тимчасове захоплення. Це серйозне психічне та фізичне захворювання, яке потребує комплексного лікування.
Найкращі результати дає стаціонарна програма тривалістю 2–3 тижні з детоксикацією, медикаментозною підтримкою та психотерапією.
Не мовчіть. Допомога є, і шанс на одужання — реальний.
При виявленні засобів для куріння солей слід негайно вживати заходів, адже залежність розвивається зазвичай уже після одного-двох вживань — і досить інтенсивно.
Самостійно відмовитися від наркотику майже неможливо.
Навіть після реабілітації люди часто зриваються, повертаючись у звичне соціальне середовище, якщо не проходять реадаптацію.
Тому, хоча шлях лікування й реабілітації довгий, закривати очі та робити вигляд, що все нормально, — ще небезпечніше.
Цей шлях усе одно доведеться пройти, тільки пізніше.
І, не дай Боже, пацієнт просто може не дожити до цього моменту.
Саме тому потрібно реагувати на перші ознаки залежності.
Рідним не можна проявляти співзалежність, не можна давати гроші на наркотики.
Єдина правильна умова — звернення по наркологічну допомогу.
Якщо ці ознаки допомогли комусь розпізнати проблему — це вже добре.
Як психоактивні речовини, зокрема синтетичні наркотики, впливають на здоров’я людини, яка їх уживає?
Зокрема, як наркотик впливає на центральну нервову систему та психіку?
Мені часто ставлять запитання про феномен першого вживання наркотику.
Чому одна людина потрапляє в залежність одразу, а інша — ні?
Феномен першого вживання часто неправильно розуміють.
Спочатку у людини формується психологічна залежність.
Що це означає?
Людина помічає, що після вживання її настрій різко поліпшується, і починає епізодично вдаватися до наркотику, щоб підняти настрій або впоратися з життєвими труднощами.
На цьому етапі ще не формується стійка фізична залежність,
але психологічна вже починає набирати силу — і з часом переходить у фізичну.
З огляду на те, що сьогодні на «ринку наркотиків» представлений величезний вибір синтетичних, малодосліджених речовин, наркологи просто не встигають вивчати їхню біохімію та розуміти механізм дії кожного з’єднання, яке доходить до споживачів.
Через це ми не можемо точно простежити фізіологію формування залежності від тієї чи іншої речовини.
Склад наркотика змінюється навіть від дози до дози, від партії до партії.
Людина постійно перебуває під впливом усе нових і нових сполук, які додаються до основної речовини.
Немає жодної стабільності, жодної впевненості у тому, які симптоми можуть виникнути після вживання.
Мабуть, можна умовно скласти алгоритм розвитку залежності у людини, яка вперше вжила наркотик.
Як я вже зазначав, спочатку з’являється психологічна залежність.
Людина вдається до наркотику час від часу, епізодично — коли виникають проблеми.
Вона хоче швидко їх вирішити, зняти емоційний стрес, і наркотик у цьому їй, на перший погляд, допомагає.
Але з часом, особливо якщо йдеться про синтетичні наркотики, формується фізична залежність, яка вже супроводжується конкретними фізіологічними, больовими та емоційними порушеннями у психіці людини.
Поговорімо про стадії входження у регулярне вживання наркотиків
У кожної людини цей процес відбувається по-своєму.
Тут слід враховувати психотип людини, її темперамент, а також, так би мовити, коло спілкування, у якому вона постійно перебуває.
Усі ці фактори впливають на своєрідну схему входження у регулярне вживання наркотиків.
Говорити про якісь загальні часові рамки або періоди, за які людина набуває залежності від тих чи інших речовин, було б неправильно — усе це суто індивідуально.
Одна людина може отримати залежність вже після першої дози і більше ніколи не намагатися від неї звільнитися.
Інша — входить у це поступово: як я вже зазначав, усе залежить від психотипу.
Вона може вживати епізодично, і цей період може тривати до пів року.
А третя — може взагалі спробувати наркотик, зрозуміти, що це їй не підходить, і повністю припинити вживання.
Психологічна залежність і зміни особистості
Перша стадія — це психологічна залежність.
Що можна відзначити у зміні особистості наркозалежного (назвімо його так)?
Передусім змінюється емоційний фон.
Людина швидко переходить від позитиву або активних дій до раптового занурення у депресивний стан.
Вона може проявляти агресію, різко реагувати на зауваження або навіть нападати на людей, які її зовсім не чіпають.
Друга стадія — пригнічення нервової системи
На другій стадії, коли пригнічення нервової системи та роботи мозку триває вже тривалий час, людина може переживати шизоподібні стани.
Вона чує відлуння власних слів, їй здається, що у навколишньому середовищі з’являються звуки, голоси, мелодії.
Це вже можна назвати галюцинаціями.
Фізична залежність і фізіологічні порушення
На стадії фізичної залежності відбуваються серйозні порушення фізіологічних процесів.
До них належить:
— порушення надходження кисню до мозку;
— порушення передачі нервових імпульсів;
— порушення обмінних процесів.
Іншими словами, погіршується всмоктування та засвоєння вітамінів і мікроелементів, необхідних організму для нормального функціонування внутрішніх органів.
Якщо ви відчуваєте, що час для змін настав – ми готові підтримати вас на цьому шляху й допомогти зробити перший крок до тверезого життя. У нашій лікарні від залежності ви отримаєте професійну допомогу та атмосферу довіри. Телефонуйте прямо зараз:
Наші контактні дані:
●(097) 000-46-71 та (099) 000-46-71
●Горохович Антоніни, 19
Наш сайт: https://startplus.rivne.ua/likuvannya-narkomaniyi-rivne/