Пірнули й стали каліками! На Рівненщині троє чоловіків, котрим закортіло гострих відчуттів, скрутили собі в'язи.
Вони потрапили в однакові халепи: шубовснули в незнайому водойму, а поверхні дісталися тільки завдяки друзям, що були поруч. Обидва горе-пірнальника навряд чи знову зможуть ходити.
Відпочинок, гарна природа та дружнє товариство - ось що мав запам'ятати Володимир того дня. Та чоловік шугонув у річку й отямився вже в лікарні.
Володимир, постраждалий:
- Перший раз пірнув - було нормально, а другий раз десь не допригнув, чи що. Пірнув, зразу руки, ноги відняло. Добре, що були друзі, достали мене.
Так було і з 26-річним Ігорем.
Вікторія Ніколайчик, дружина постраждалого:
- З колегами пішли відпочити після роботи, зайшов у воду, там по пояс приміром було, і він з місця пригнув в воду, рішив нирнуть. Там оказалось по коліна. Пригав якби на глибину, а там мілкота. Ну і пригав головою вперед - зламав шию. Стан зараз стабільний, але на майбутнє ходити він не зможе.
Лікарі б'ють на сполох: пацієнтів з так званими травмами пірнальників побільшало.
Микола Тимощук, завідувач нейрохірургії Рівненської міської лікарні:
- Враховуючи ті можливості хірургії, які зараз є, така травма шийного відділу хребта не виліковується повністю, тому що в момент отримання травми страждає спинний мозок, який відновити повністю практично неможливо. При такій травмі практично 80% пацієнтів, які виживають після такої травми, залишаються глибокими інвалідами.
Пірнати можна лише в басейнах, кажуть рятувальники. На природних водоймах ліпше пам'ятати давнє прислів'я: не знаєш броду, не лізь у воду.
Анатолій Якимчук, керівник аварійно-рятувальної служби на водних об'єктах у Рівненській області:
- Пірнати можна в басейнах, де спеціально є приспособлені вишки, глибина метрів 5, не менше, в нас немає таких. Остальні всі стихійні місця, купаються, пірнають і, на жаль, такі випадки, а на пляжах немає - забороняється пірнати, тому що глибина всього 1,7 метра.
Дороге лікування та реабілітація - ось чим може закінчитися ефектне стрибання у воду. Тож травмовані, яким поталанило вижити, але втратили шанси на повноцінне життям, вже зробили висновки.
Володимир, постраждалий:
- Голова для того, щоб думати, а не пірнати.