Найбільший бій в історії Української Повстанської Армії відтворили на Рівненщині.
Тоді, у квітні 44-ого року, в цих лісах в урочищі Гурби 30 тисяч солдатів НКВС за підтримки танків, артилерії і навіть авіації оточили 5 тисяч воїнів УПА. Сили були надто нерівні, але попри це повстанці дали ворогу бій.
Попри шестиразову кількісну перевагу, солдати НКВС були ще й краще озброєні. Для прикладу, мали ось такі кулемети.
«Це є кулемет ДП – 27, Дегтярьов Піхотний, 27-ого року випуску калібру 7,62 на 54, обойма диску на 70 набоїв. Він мобільний, але він клинить, це його недолік», -каже учасник реконструкції Михайло.
У повстанців була інша перевага – вони добре орієнтувалися на місцевості, а ще мали ручні кулемети-пістолети Судаєва – це була улюблена зброя вояків УПА.
«По-перше, він був безвідмовний, у порівнянні з МП німецькими, з радянськими ППШ, які часто клинили, це була більш надійна зброя, рахується на Другу світову, це краща збро», - розповідає учасник реконструкці Сергій.
Учасники реконструкції відтворили одну з найкривавіших сторінок Гурбенського бою. Захоплення солдатами НКВС госпіталю УПА. Тоді ворог не взяв жодного полоненого.
Микола Качановський приїжджає сюди щороку – аби згадати двох братів і сестру, які загинули тут від рук НКВДистів.
«В мене тут загинули 2 брати, один був районовий, другий сотенний, тут вони в могилах лежать, були тут вони в боях», - розповідає воїн УПА Микола Качановський.
Бій під Гурбами закінчився тактичною перемогою НКВС. Але загони УПА змогли відступити і вийти з оточення. УПА втратила 80 вояків, ще 40 поранено. Тоді як НКВС недорахувалось майже тисячі солдатів. Та нині згадують усіх убитих, бо смерть їх примирила.