Український народний «квест» – видери гроші у Держказначейства – триває на теренах держави. Не пропускаючи рахунки на потреби місцевого самоврядування, ця стуктура практично паралізувала усю діяльність самоврядних органів на місцях. Рівне – не виняток.
Міський голова Рівного Володимир Хомко, розпочинаючи чергову сесію Рівнеради, знову не знаходив слів від обурення діями казначейства. А також цитував своїх колег з інших міст України, де ситуація така ж.
- З липня минулого року фактично вся діяльність у місті припинилася, - бідкався пан голова. - Якщо так триватиме й далі, то міськвиконком потрібно закривати і розходитись, бо не буде чим керувати. До мене на прийом приходять люди, просять про допомогу, а я нічого не можу їм обіцяти, бо немає грошей. Це підриває і мій авторитет, і органів центральної влади.
За його словами, лише за І квартал 2013-го року у Рівному Держказначейство уже заборгувало майже 13 мільйонів гривень. Ще 14 мільйонів — «зависло» з минулого року. Торік міська рада змушена була замість держави, яка не дала грошей, виділити з другого кошика (тобто бюджету розвитку, ці кошти якраз ідуть на потреби місцевого самоврядування) 32 мільйони гривень на зарплати вчителям, медикам, іншим бюджетним працівникам. Наразі, як твердить Володимир Хомко, у місті не можуть розпочати ремонт доріг, бо гроші на це передбачені, а казначейство не проплатило.
Поділяючи праведний гнів міського голови, депутати Рівнеради пропонували свої методи «відсічі» казначейству. Марія Конощук з фракції ВО «Батьківщина» заявила, що, мовляв, саме час Володимирові Хомку і всім депутатам приєднатися до Всеукраїнської акції «Вставай, Україно!». На що очільник міста не пристав, зауваживши: «Щоб добре працювати, нам не потрібні політичні партії, потрібні гроші, тоді можна щось робити». А екс-«свободівець» Олександр Лащук запропонував радикальні дії – припинити передавати гроші у Київ:
- Мітинги – не вихід. Треба реально брати на Західній Україні владу у свої руки, створювати свій муніципальний банк замість держказначейства, й туди класти гроші.
Володимир Хомко додав, що можна спробувати класти кошти у державний банк. Так пообурювавшись усім депутатським корпусом, обранці схвалили звернення до Голови Верховної Ради та Президента України щодо забезпечення прав місцевого самоврядування. Лейтмотивом якого була вимога – припинити нищити місцеве самоврядування, не посилювати кризу та хаос на місцях, повернути українське законодавство до принципів Європейської хартії місцевого самоврядування.
Окрім діяльності (чи радше бездіяльності) казначейства, про нищення самоврядування в Україні свідчать низка ухвалених народними депутатами законів, йшлося у зверненні. Зокрема, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», через який місцеві ради втратили контроль над процесами будівництва в неселених пунктах. Без погодження з виконавчими органами забудовники самовільно змінюють проекти, не дотримуються містобудівних умов та обмежень.
Зміни в податковому законодавстві, зокрема введення акцизного збору на продаж палива та його концентрація у центрі призвели до того, що міста залежать від субвенції, яку призначають на утримання та капремонт доріг. Дійшло до того, що міста змушені затверджувати у місцевих держадміністраціях перелік вулиць, які підлягають капремонту.
Міські голови та міські ради практично не впливають на питання будівництва, архітектурного контролю за реконструкцією будівель, на контроль за дотриманням законодавства про охорону довкілля та екологічну безпеку, отримують бюджети, у яких 98 відсотків видатків з делегованих повноважень складають зарплатня та комунальні послуги. У зв’язку з дофінансовуванням того, що не додає держава, на межі краху опинилася комунальна сфера – зношені системи тепло- і водопостачання, каналізації, ліфти, у жахливому стані житловий фонд.
З усім цим погодилися депутати Рівнеради, підтримавши звернення 44-ма голосами із 49-ти присутніх. Хто саме не голосував, не дізналися, бо ж поіменного голосування у Рівнераді так досі й немає (але фракція Партії регіонів складається якраз із пяти депутатів - ред.).