Така рідна, неповторна, проте вразлива. 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Не оминули увагою цю дату й молода еліта нашої нації – студентство. В Національному університеті "Острозька академія" в переддень свята влаштували феєричний і водночас душевний концерт - лунала українська народна пісня, звучали вірші та зізнання у тому, що українська мова – найкраща.
У вишиванках. Як деякі депутати на засідання Верховної Ради, так студентство на святкування Міжнародного дня рідної мови одягли національне вбрання. Кажуть, що шанують свої рідні традиції і не прив’язуються до дат, проте Міжнародний день рідної мови не змогли оминути увагою.
Віталій Максимчук, викладач кафедри української мови і літератури НУ "Острозька академія":
- День рідної мови академія відзначає упродовж тижня. Сьогодні ми розпочинаємо цей захід святковим вечором "Мова єднає нас" Крім того, вчора і в понеділок у нас була виставка плакатів, присвячених цьому дню, завтра буде конкурс поезії, в п’ятницю семінар, який буде завершальним циклом відзначення цього свята.
Святковий вечір дійсно об’єднав усіх, хто не лише розмовляє українською, а й плекає своє, рідне. Милозвучні пісня й поезія, які торкаються вразливих струн душі лунали в актовому залі. Окрім цього студентство продемонструвало наскільки багатогранною може бути мова різних етнографічних груп України.
Любимо нашу солов’їну та не боїмось про це говорити,- одноголосно заявляє студентство Острозької академії.
Марія Банзерук, студентка НУ "Острозька академія":
- Я буду завжди плекати та виношувати її у своєму серці. Цією мовою мені співала колискову мама, я чула її з вуст рідних людей, тому, мабуть, і стала студенткою філологічного.
Анастасія Лінійчук, студентка НУ "Острозька академія":
- В кожному з нас українська мова живе з самого початку від народження. Ми п’ємо її з материнським молоком. Кожен з нас її повинен любити, плекати, відчувати її як частину себе.
Христина Федорич та Василь Махлюк, студенти НУ "Острозька академія":
- Будучи студенткою філології, то вважаю своїм обов’язком дбати про чистоту про розвиток української мови і якщо говорити про Острозьку академію, то це той осередок, де все поставлено на високий рівень. Я не є філологом, але я все ж дуже радо співаю українські пісні, читаю українську поезію і разом з усією свідомою Україною вважаю, що українська мова справді є душа народу, наш корінь, те, що нас об’єднує.
Молодь вважає, що любити і плекати свою рідну мову потрібно і це перший крок до визнання національної ідентичності та самобутності, адже народ без своїх етнографічних цінностей це просто юрба, маса, яку можна легко поневолити та знищити.