Про них більшість людей навіть не знає, та для сліпих вони - суттєві помічники. Тифлоприлади, себто спеціально обладнані магнітофони, диктофони, годинники, палички допомагають сліпим у повсякденному житті. Однак, у 2013 році може змінитись процедура отримання незрячими цих засобів. А це означає, що інваліди по зору можуть взагалі залишитись без тифлоприладів.
Такий диво-пристрій є далеко не у всіх рівненських інвалідів по зору. Визначник кольору, як і решту тифлоприладів, які є у жінки, пані Ользі допомогли придбати знайомі в Росії. В нашій країні, бідкається вона, його не купиш. Тому нова схема забезпечення незрячих тифлоприладами жінку не радує. Нещодавно в управління праці та соціального захисту населення пані Ольга дізналась - ці пристрої там більше не видаватимуть, а лиш компенсуватимуть витрати за їх придбання.
Такий варіант забезпечення незрячих пристроями для полегшення їхнього життя - говорить Ігор Подранецький, ще вивчається.
Однак, як завжди є й зворотний бік медалі. В Україні у вільному продажі тифлоприладів майже немає. А асортимент тих, що надаються державою, доволі маленький. Туди входять палиці, годинники, магнітофони та диктофони.
У нашому місті інвалідів по зору близько 500 чоловік. Тифлозасоби допомагають їм адаптуватись у повсякденному житті, покращують сприйняття навколишнього середовища і подій. Відтак, зовсім неважливо, за якою процедурою вони їх отримуватимуть. Головне, щоб вона була дієвою в нашій країні та полегшувала життя незрячим, а не навпаки.