Національний банк України проінформував про розроблені законодавчі ініціативи

 Питанням законодавчих ініціатив Національного банку України був присвячений брифінг керівництва регулятора, який відбувся 20 січня 2015 року в приміщенні Національного банку.  Під час зустрічі перший заступник Голови Національного банку України Олександр Писарук ознайомив журналістів з пакетом законодавчих ініціатив, розроблених Національним банком України.

 “Багато чого вже зроблено як у плані законодавчого удосконалення монетарної політики центробанку, регулювання валютного ринку, так і політики банківського нагляду, очищення банківської системи та посилення її стабільності. Однак питань, що потребують негайного врегулювання, ще досить багато”, – зазначив Олександр Писарук і повідомив про основні напрями законотворчої роботи Національного банку.

 Зі слів першого заступника Голови Національного банку, – це ті законопроекти, що врегульовують найгостріші на сьогодні питання, зокрема захисту прав кредиторів, урегулювання небанківського ринку валютно-обмінних операцій, оптимізації процедур злиття та поглинання банків, посилення ефективності банківського нагляду та відповідальності власників банків за результати діяльності їх фінустанов, питання роботи банків з проблемною заборгованістю, посилення незалежності та інституційної спроможності Національного банку України.

 Олександр Писарук наголосив, що оптимізація внутрішнього порядку роботи Національного банку, посилення його інституційної спроможності та надання йому фактичної незалежності – головна запорука ефективного виконання центробанком основної функції та визначених законом завдань. Відповідний законопроект щодо посилення незалежності та інституційної спроможності Національного банку України сьогодні розробляється разом із міжнародними експертами.

 Присутній на брифінгу директор Юридичного департаменту Національного банку України Віктор Новіков розповів, що зазначеним законопроектом також передбачено посилення ролі Ради Національного банку в проведенні внутрішнього аудиту та здійсненні контролю за ризиками.

 “Буде ліквідована неприпустима норма, відповідно до якої можливе одночасне звільнення усіх членів Ради та Правління, та робить центробанк практично недієздатним. Водночас кількість членів Ради буде скорочена до 9 осіб, Правління – до 6 осіб. Засідання Ради проводитимуться не менше 10 разів на рік”, – зазначив Віктор Новіков.

 Відповідний законопроект передбачає також можливість делегування окремих повноважень Правління Національного банку спеціальним комітетам. “Це світова практика, яка дає змогу оперативніше приймати рішення за окремими напрямами роботи центрального банку”, – наголосив Олександр Писарук.

 Значну увагу представники регулятора приділили питанням законодавчого посилення захисту прав кредиторів та поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

 “Це питання вже давно є одним із найболючіших для банків і для НБУ”, – зазначив директор Юридичного департаменту Національного банку та наголосив, що невиконання позичальниками умов договорів – одна із ключових причин погіршення фінансового стану банків та банкрутства окремих фінустанов.

Директор Департаменту методології Національного банку України Наталія Іваненко наголосила: “Доки права інвесторів та кредиторів незахищені, про інвестиційну привабливість українського банківського сектору і мови бути не може! Прийняття законопроекту створить необхідні передумови для забезпечення захисту законних прав кредиторів”.

 Для цього передбачено внесення змін до низки нормативно-правових актів, зокрема Законів України “Про банкрутство”, “Про іпотеку”, “Пронотаріат”, “Про виконавче провадження”, цивільного, податкового та сімейного кодексів.

Олександр Писарук також повідомив, що Національний банк розробив законопроект, що дасть змогу на законодавчому рівні закріпити принципову позицію регулятора – власники та менеджмент банків мають у повній мірі відповідати за діяльність своїх банків.

 “Перше, що ми плануємо зробити – увести суттєві обмеження щодо кредитування банками пов’язаних осіб. Проведення таких операцій у значних обсягах сильно підриває стабільність банківського сектору. Друге – це посилити відповідальність власників та менеджменту банків за проведення операцій із пов’язаними особами, викривлення статистичної звітності та їх дії чи бездіяльність, що призвели до банкрутства банку. Відповідні зміни до законодавства наразі розробляються”, – наголосив перший заступник Голови Національного банку.

 Під час зустрічі журналістами неодноразово ставились питання щодо роботи банків з проблемними активами та, зокрема іпотечними кредитами. Директор Юридичного департаменту повідомив, що Національний банк розробив два законопроекти, якими передбачено врегулювання податкових питань, що виникають у банків під час роботи з проблемними кредитами.

 “Ми пропонуємо звільнити від оподаткування суми страхових виплат, що отримують банки у разі неповернення наданих ними кредитів, а також звільнити від оподаткування ПДВ операції банків з відчуження заставного майна за проблемними кредитами. Поняття “списання” та“анулювання” боргу мають бути чітко розмежовані, тоді банки зможуть безперешкодно укладати угоди з відчуження проблемноїзаборгованості”, – зазначив Віктор Новіков і додав, що без вирішення цих питань процес “розчищення токсичних активів” банків буде стояти на місці.

 Під час цієї зустрічі перший заступник Голови Національного банку України Олександр Писарук також повідомив, що Національний банк прийняв рішення ініціювати виключення небанківських фінансових установ із переліку установ, що мають право здійснювати валютно-обмінні операції. Для цього Національний банк розробив відповідні зміни до Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

 “Зосередження цього права виключно у банках дасть змогу упорядкувати проведення таких операцій на готівковому сегменті валютного ринку України та забезпечить безпеку та прозорість їх проведення”, – наголосив перший заступник Голови Національного банку та зазначив, що закриття небанківських обмінних пунктів не завдасть суттєвих проблем населенню під час проведення валютно-обмінних операцій. Оскільки 99% від обсягу всіх валютно-обмінних операцій здійснюється банками.