Не депресивний, а з «родзинкою»

Як перетворити мінуси поліської глибинки на великий плюс

Корецький район на Рівненщині став депресивним, здається, волею долі (виявляється, доля є не тільки у людей, а й у цілих територій). Не вина його жителів, що не розмістили тут продуктивних сил у радянські часи: крім невеликого хлібозаводу, не було в районі жодних виробництв. І до числа чорнобильських він не потрапив. Хоча шість таких районів області ось уже чверть століття розвиваються за принципом «Не було б щастя, та нещастя допомогло»: їхнім головним інвестором, звісно, виступає держава, зводячи об’єкти за «чорнобильські» кошти.

Древній же Корець, хоч і знаходиться вздовж третього трансєвропейського транспортного коридору (рівно посередині між Києвом і Львовом) і межує з Житомирською та Хмельницькою областями, водночас перебуває на узбіччі цивілізації.

До об’єктивних факторів, що сприяли його репресивності, слід, як на мене, додати суб’єктивний: району не таланило на перших керівників.

Перетворити всі ці мінуси хоча б на один плюс узявся досвідчений господарник - голова райдержадміністрації Борис Дицяк. Він просто сказав: ні – жодним депресіям і спрямував зусилля на пошуки інвесторів (вітчизняних і закордонних). Перші результати вже є.

Аграрний потенціал району майже сповна використали два холдинги: перший обробляє 13 тис. га землі, інший – 10, розширюють поголів’я ВРХ, мають власну переробку.

Першими ластівками іноземних інвестицій стали польські підприємства (до 1939 року Корецький район був під Польщею) – одне виготовляє брикети з деревини та соломи (а такого багатства тут хоч відбавляй), а друге - малогабаритні вироби з бетону, блоки, тротуарну плитку.

Сільські громади Корецького району реалізують 8 проектів за програмою ЄС – ПРОООН «Місцевий розвиток, спрямований на громаду» – найбільше в області! Кожен середньою вартістю 160 тис. грн.: тут і енергозбереження, й ремонти шкіл, дитсадків та доріг. Тобто, у доброму розумінні слова, громади «вгризлися» в тему інвестицій так міцно, що проект енергоресурсозбереження Корецької районної лікарні став переможцем Всеукраїнського конкурсу проектів і програм місцевого самоврядування, а енергозберігаючий проект Сторожівської сільської ради – відповідного обласного.

Відкрили для інвестора… серця

Та чи не найголовнішою «родзинкою» корчан стала їхня гостинність.  

Саме завдяки цій традиційній українській властивості вдалося укласти офіційну угоду про співпрацю з Люблінським повітом однойменного воєводства Польщі. «Звісно, що тому передували звичайні людські контакти, які ми підтримуємо з Люблінським повітом. Обмінюємося делегаціями в різних галузях, придивляємося й вивчаємо їх досвід роботи, - каже Богдан Дицяк. – Коли до Любліна приїхав наш колектив «Серпанок» , на його концерт прийшло 40 тисяч людей! Обмінюємося групами школярів. А ось незабаром вивчити досвід місцевого самоврядування поїдуть депутати райради – щоб при прийнятті рішень дивилися, як кажуть, і в мікроскоп, і в телескоп. Словом, під офіційну угоду про співпрацю ми заклали міцний людський фундамент – і це, гадаю, головне. Сама ж угода дає нам «зелене світло» для участі в транскордонних проектах.

За програмою «Україна – Польща – Білорусь» ми вже відправили на розгляд її моніторингового комітету два спільних проекти: перший стосується роздільного збору сміття, другий – розвитку туристично-рекреаційного потенціалу району. Ми не раз були учасниками відомого економічного форуму в Любліні. І вирішили провести щось подібне у Корці, запросивши до участі й наших польських колег, і представників агенцій із залучення інвестицій, і потенційних інвесторів. Презентували свій потенціал, розповіли про наші переваги. Гадаємо, головними з них є вдале географічне розташування, яке ми ще не змогли використати сповна, екологія та багатющий релігійно-культурний потенціал – адже древньому Корцю майже 900 років!»

Втім, послухаємо самих експертів.

Павел Пікула, староста Люблінського повіту: «Наш повіт – це 145 тисяч жителів, які об’єднані в 16 гмін. Ще недавно це була виключно сільська територія. Та під впливом Любліна, який динамічно розвивається, вона все менше схожа на село: щоразу більше підприємств «йдуть» у глибинку, стимулюючи, відповідно, її модернізацію. Відтак, ми стали 

промисловою зоною. «Родзинка» ж наших українських партнерів – в екологічності: тут чисті ріки (аж 12 річок у районі), прекрасні ліси, де ростуть величезні білі гриби. Тож сам Бог велів розвивати тут екологічний туризм. Адже люди втомились від цивілізації.

Зараз працюємо над тим, як «економізувати» наші стосунки. На це спрямовані два проекти, подані в ЄС. І хоча конкуренція там така, що фінансування отримує лише кожний 10-й проект, ми сподіваємося: завдяки нашим українським партнерам нам пощастить – у Бориса Дицяка легка рука. І відповідна харизма».

Леонід Біляк, перший заступник начальника Головного управління економіки та інвестиційної політики облдержадміністрації: «Якщо в агровиробництві частка Корецького району близько 5%, то в промисловому – 0,1% – під мікроскопом не видно! Хоча в районі значний ресурсний потенціал – розвідані родовища граніту, базальту, каоліну, родонових мінеральних вод… Це чудова сировинна база для виробництва будматеріалів, порцеляново-фаянсових виробів, розвитку лікувально-оздоровчих закладів.

А ще Кореччина має всі необхідні передумови для розвитку різних видів туризму – лікувально-оздоровчого, релігійного, культурно-історичного, спортивного, транзитно-бізнесового. Транзитний потенціал району просто гріх не використати для розвитку дорожнього сервісу та готельно-ресторанного бізнесу, аграрної логістики. Наприкінці листопада в Рівному відбудеться другий Міжнародний форум з агрологістики, і конкурентні пропозиції від району будуть цілком доречними.

Як свідчить досвід, інвестор для організації сучасного виробництва частіше надає перевагу незабудованій території, так званому green-fіeld (грін-філд). Закон України «Про індустріальні парки» надає широкі можливості пошуку та оформлення земельних ділянок несільськогосподарського призначення площею понад 15 га для організації таких парків. Це має суттєве значення для цього району, який є східними воротами Рівненщини. Ми чудово розуміємо: шлях до реального інвестора непростий і довгий. Але хто стукає, тому рано чи пізно відчинять. Тому Корецький район може слугувати чудовим прикладом того, як бажання поступово перетворюються на можливості».   

Олександр Осовець, директор Рівненського регіонального центру з інвестицій та розвитку Держагентства з інвестицій та управління Національними проектами України: «У яких Національних проектах може знайти себе Корецький район? Це «Відродження скотарства», це «Зерно України», які вступлять у свою активну фазу з 2013 року. Це і «Енергія малих річок», і проект «Зелені ринки». Останній держава здійснює в партнерстві з облдержадміністрацією.

В області створюється оптовий ринок сільгосппродукції. Втім, на самому ринку буде лише оперативний запас продукції, а ось Корецький район, що має потужний аграрний потенціал, міг би подумати над будівництвом сховищ – якраз їх і не вистачає. До того ж, уряд надає адресну підтримку на будівництво сховищ агропродукції. Звісно, що на оптовий ринок першими зайдуть фермери краю, які об’єдналися під брендом «Волинський екологічний продукт», – і це теж нові можливості для аграріїв.

Доволі унікальний проект «Волинь туристична», де Корецькому району, який має багатющу історико-культурну спадщину, теж варто знайти себе: адже він охоплює територію від Новоград-Волинського району Житомирщини до Рівненської, Волинської та кількох районів Хмельницької. Але одразу виникає запитання: де люди тут житимуть? Що їстимуть? Тому перспектива району – це і розвиток готельно-ресторанного бізнесу. І кожен окреслений напрям потребує конкретизації, чіткої «дорожньої карти» для інвестора. Фраза «Приїздіть, ми все покажемо» сьогодні вже не діє».

Та перший серйозний крок зроблено: налагоджено комунікацію між потенційними учасниками процесу залучення інвестицій. І це вже немало. Бо саме такої комунікації зазвичай і не вистачає. Тепер залишається всім разом, висловлюючись мовою аграрного району, впрягтися в цього плуга. Найголовніше – що районна влада ставить питання так: неважливо, ідеологію якої партії ти сповідував досі: якщо тобі довірила громада, для тебе існує одна партія – Корецький район.   

Довідково. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку Рівненщини - $300 мільйонів. Провідними інвесторами є Великобританія, Німеччина, Швейцарія, Голландія, Росія. Саме інвестиції стали тією «золотою рибкою», яка допомогла області ще торік вийти на докризовий рівень у промисловості (на рівень 2007 р.). Потужним імпульсом для розвитку щебеневих кар’єрів області стало «Євро-2012».

Втім, інвестиційні можливості краю значно ширші. Сьогоднішня Рівненщина – це по 10% загальнодержавного виробництва цементу та мінеральних добрив, 15 – електроенергії, 22 – деревостружкових плит, 26 – нетканих матеріалів, 50% фанери.

Автор
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )
Виклад
( 0 оцінок )

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образи; пряме порівняння з іншими конкуруючими компаніями; розміщення посилань на сторонні ресурси Інтернету; реклама та самореклама, заяви, пов'язані з діяльністю компанії.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Актуальність
0/12
Виклад
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати