Австралійські десерти: те, чого рівняни точно не знали

Італія – це тірамісу. Австрія – це «Захер». Україна – це рошенівські цукерки. Туреччина – це рахат-лукум. Усі ці солодощі – загальновизнані кулінарні шедеври. А от здобутки Австралії чомусь часто лишаються в тіні. Варто це виправити!

Ці ласощі – суміш найсмачніших складників: зефіру, желе, горішків, шоколаду, вишень, рахат-лукуму та кокосової стружки. Позаяк історія появи рецепту є менш апетитною.

Улюблені ласощі австралійських дітлахів «рокі-роуд» були винайдені як спосіб продати кондитерські вироби, які псувалися за тривалий час подорожі з Європи. Виробники змішували дешевий шоколад, несвіжі печиво й горіхи та продавали австралійським золотошукачам. Звідти й назва – «Рокі-роуд» («кам’яниста дорога») – шлях до золотих родовищ.

Але хто б міг подумати, що зіпсовані цукерки сподобаються австралійцям? Та й не лише їм: їх їдять і в Європі, і в Америці. Десерт став настільки популярним, що сьогодні складно знайти оригінальний, «канонічний», рецепт «рокі-роуд»: тепер туди кладуть і полуничний соус, і родзинки, змішуючи інгредієнти в пропорціях на свій смак.

ХОКІ-ПОКІ

«Гокі-покі» – це сленгове слово в XIX та на початку XX століть, яке було поширене в Австралії, Новій Зеландії, США та Великобританії. Вживався цей термін щодо вуличних продавців морозива, переважно італійців, котрі закликали покупців криком O che poco! – тобто «Як дешево!». Зараз гокі-покі – надзвичайно популярне новозеландське морозиво. На відміну від звичного ванільного джелато, туди додають шматочки тофі – схожих на іриску солодощів.

«ПАВЛОВА»

Десерт «павлова» – це хрусткий зовні та м’який усередині торт-безе, верхівка якого традиційно прикрашена шматочками маракуйї та полуниці. Зараз існує чимало варіантів його приготування та подачі в різних країнах світу, наприклад, у Великій Британії для оздоби використовують малину.

Щодо винайдення десерту, названого на честь російської балерини Анни Павлової, між Австралією та Новою Зеландією досі точаться дебати. Оскільки не встановлено точного місця та часу появи рецепту, кожна з країн приписує винайдення торту собі й називає «павлову» своєю національною стравою.

Згідно з новозеландською версією, у 1926 році веллінґтонський повар готелю, де якось зупинялася Анна Павлова, під враженням її грацією й легкістю вигадав десерт. Він і справді нагадує повітряну пачку балерини. Однак австралійці впевнені, що право на винайдення рецепту належить саме їм. Нібито шеф-повар австралійського готелю спік торт і, презентуючи його, вигукнув: «Він такий же легкий, як і Павлова!».

ЛЕМІНҐТОН

Усесвітньо відомий лемінґтон – бісквіт, вимащений шоколадом та рясно присипаний кокосовою стружкою, – було винайдено понад століття тому губернатором Квінсленду Лордом Лемінгтоном.

Сталося це випадково: його служниця випадково впустила шматочок бісквіту в розтоплений шоколад. Лорд – людина бережлива – не захотів викидати зіпсовану страву, лише наказав присипати бісквіт кокосовою стружкою, аби не забруднити пальців. Десерт припав до смаку Лордові, слава про нього поширилася штатом, і невдовзі лемінґтон став австралійською кулінарною іконою.

ФРОГКЕЙКИ

Маленькі тістечка у вигляді жабок вперше з’явилися в австралійській пекарні Balfoursу 1922 й одразу здобули визнання.

Цих потішних жабок можна зробити й удома: вони складаються зі шматків бісквіту, промащених ягідним джемом, та кульки пломбіру на верхівці. Кожне тістечко вимазують помадкою – традиційно зеленою, але можна використати рожевий та коричневий кольори.1ec19382-2aec-40a0-b96c-3e682a9b06d4

Автор
( 0 оцінок )
Актуальність
( 0 оцінок )
Виклад
( 0 оцінок )

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Основний принцип - «відвідувай - відписувай ». Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образи; пряме порівняння з іншими конкуруючими компаніями; розміщення посилань на сторонні ресурси Інтернету; реклама та самореклама, заяви, пов'язані з діяльністю компанії.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Автор
0/12
Актуальність
0/12
Виклад
0/12
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати