В. Распутін.
Драма на 2 дії.

"Ой одна я осталася, як в полі билина,
Маю сини, маю дочки, та все ж сіротіна..."

Твір написаний, як повість у 70-х роках минулого століття. Згодом В.Распутін написав драму спеціально для МХАТу, але ставили її й інші театри. Адаптував п'єсу для Рівненського театру, переклав українською мовою, замінивши сибірську говірку на поліську, рівненський письменник Віктор Мазаний. Ініціатором перенесення дії вистави з сибірської глибинки на терени Волинського Полісся став Володимир Петрів.
Цим самим режисер наблизив дію вистави, героїв з їм властивим говором до місцевого глядача. Ще один режисерський засіб використано у виставі - роль головної героїні, вже бабуні, виконує зовсім молода актриса без відповідного гриму та костюму. Драма змушує кожного глядача замислитись над нашими стосунками з рідними, матерями. Тут все про нас, про наше життя, яким воно є. До старенької, помираючої матері приїжджають звідусіль її діти зі своїми сім'ями. У кожного, хто приїхав, свої звички, свої залишені дома проблеми, справи...
У червні 2013 року режесура "Останній строк" була визнана кращою на Х Міжнародному московському фестивалі "Славянский венец", а виконавиця головної ролі Старуні Ніна Ніколаєва отримала спеціальний диплом "За образ без віку".

Режисер-постановник вистави- лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, заслужений артист України Володимир Петрів.