Чотири болота Полісся охоронятимуть на світовому рівні

Адже вони увійшли до переліку угідь міжнародного значення, які охороняються згідно Рамсарської конвенції.

Це стосується боліт «Торфово-болотний масив Переброди», «Біле озеро та болото Коза-Березина», «Болотний масив Сира Погоня», «Болотний масив Сомине». Останні три угіддя отримали статус міжнародних нещодавно.

Усі чотири масиви знаходяться на території Рівненського природного заповідника.

За словами екологів, важливість болотяних систем полягає в тому, що вони зберігають воду, її очищують, акумулюють радіонукліди.

Водно-болотяні угіддя є аналогом тропічних лісів. Вони поглинають вуглекислий газ та збагачують повітря киснем. Цим самим зменшують парниковий ефект. Ці території є важливими для збереження птахів, тварин та рослин, в тому числі й червонокнижних видів.

Підорлик великий. У світі є 1200 пар цих птахів. У Рівненському природному заповіднику гніздяться 6 пар. 

Аби напрацювати шляхи щодо збереження та охорони цих угідь, у Рівненській ОДА зібралися екологи, науковці, голови сільрад та землекористувачів.

Україна є підписантом Рамсарської конвенції

«Це – перша глобальна природоохоронна угода з охорони природних ресурсів. Вона спрямована на збереження водно-болотяних угідь, так званих рамсарських територій. Тому, важливо об’єднати зусилля на міжнародному, національному та місцевому рівні задля їх збереження та охорони. Адже, згідно статистики, за останні півстоліття зникло 40 % цих територій», - розповів директор Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА Володимир Захарчук.

Директор Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА Володимир Захарчук

Важливим питанням в збереженні водно-болотних угідь є розширення їх меж - завдяки включенню до них прилеглих територій, боліт та водойм, що складають цілісність самої екосистеми.

Угрупування латаття сніжно-білого

«До торфово-болотного масиву «Переброди» входять ліси та болота, що не зазнали впливу осушень. Поруч є розташовані ставки, інші болотні угіддя. Вони не входять до складу заповідника, там ведеться господарювання. Проте вони пов’язані між собою, є цілісним природним комплексом, відтак нераціональне чи виснажливе господарювання може нашкодити цілій екосистемі», - зазначив заступник директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника Ростислав Журавчак.

Ростислав Журавчак під час навчально-польової експедиції

Є й проблема збереження масиву «Сира Погоня».

Адже на сьогоднішній день межа рамсарського угіддя проходить по середині болота. Інша його частина має другого землекористувача, якому виданий дозвіл на видобуток торфу. В такому випадку не можливе ефективне збереження іншої частини болота.

Тож, екологи наголошують на необхідності включення ділянки до рамсарської території цілим комплексом.

На думку фахівців, важливо визначити перелік прилеглих до водно-болотних угідь ділянок. Потому провести перемовини із землекористувачами щодо отримання від них дозволу на приєднання їх до рамсарських територій.

Кошеня рисі. Тварини водяться у Рівненському природному заповіднику

«На водно-болотних угіддях, що знаходяться на території Рівненського природного заповідника, не можна займатися господарством. Сюди заборонений прохід та проїзд сторонніх осіб – задля збереження території в природному стані. Проте це не стосуватиметься ділянок водно-болотних угідь, які до них долучать, і на які поширять міжнародний статус. Вони можуть залишатися у віданні попередніх землекористувачів, на них можна вести господарювання, однак з урахуванням важливості збереження основних цінностей цілого водно-болотного угіддя», - підкреслив Ростислав Журавчак.

Журавель сірий. Найвища щільність гніздування цього птаха спостерігається на Поліссі

Тут можна буде займатися екологічно безпечною діяльністю, зокрема збиранням ягід, лікарських рослин. Також ці угіддя можуть стати привабливими для туристів. Адже в перспективі тут можна розробити маршрути екостежок, а ще - займатися фотополюванням.

Учасники круглого столу погодилися, що при Рівненській ОДА потрібно створити координаційну раду, яка опікуватиметься питанням збереження водно-болотних територій, допомагатиме розробляти проекти їх розвитку.

Також екологи наголошують на необхідності виготовлення інформаційних знаків та паспортів боліт з їх детальним науковим описом.